Леся Українка в нашому житті

                               захід в бібліотеці

 До дня народження Лесі Українки

25 лютого – день народження Лесі Українки. В цьому році ми відзначаємо 145-ту річницю. І вже стало доброю традицією у кінці лютого вшановувати  пам’ять поетеси.

 Великий поет України і жінка з трагічною долею, вона ввійшла в свідомість поколінь як символ незламності і боротьби. Здійснений нею життєвий і творчий подвиг прилучив Лесю до когорти сильних духом.

Бібліотека запросила учнів 4-го класу на літературно-театралізоване свято «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…». Дітлахи дізналися  про дитинство поетеси, про багатство творчості Лесі Українки. Політична, пейзажна, психологічна лірика, оповідання, новели, нариси, драматичні твори, переклади з інших мов, казки. Не кожен великий письменник володіє даром писати для маленьких. А Леся Українка – прекрасна дитяча письменниця. Всі пам’ятають її щирі і безпосередні дитячі віршики: «Мамо, йде вже зима», «На зеленому горбочку» і багато інших. Вірші покладені на музику і лунають  в виконанні чудових співаків – сестри Тельнюк «Літо красное минуло».

Уривок зі спектаклю по казці «Біда навчить» представили на заході учасники театральної студії «Сонячна посмішка» (керівник Любов Плеванюк).

Колись Леся Українка писала: «Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати коли про мене. Але б я хотіла на те заслужити».

Сьогодні ми з повним правом можемо сказати : Леся Українка того заслужила.

          ПАМ'ЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Герої Небесної Сотні - не звичайні люди, а обрані, бо відстояли найдорожче, що дав Господь людині - життя. Ціною свого. Читаючи про них, розумієш: це активні, світлі люди, своїм способом життя вони міняли світ на краще. Серед них були різні за фахом та освітою, але всі вони були справжніми людьми! А понад усе любили Україну!Година пам'яті, перегляд фільма, знайомство з матеріалами к/в нагадає всім про події осені-зими 2014 року.

 Про дні Майдану нагадують фотографії, статті з газет та журналів, а також книжки. В бібліотеці є дві книги, зі сторінок яких "пахне димом палаючих шин і обпікає вогнем очей, чути грюкіт бруківки і скажений ритм серцебиття".

Андрій Кокотюха "Вогняна зима".

 Події зими 2013-2014 років змінили життя країни та життя кожного українця. В історії нашої держави вони залишаться під назвою Революція Гідності. Новий роман автора - це складна мозаїка емоцій, що вирували і на Майдані, і в Маріїнському парку, і під шоломами бійця "Беркуту". Що ж спільного поміж бізнесменом, студентом, продавцем косметики, тітушкою і беркутівцем? Паспорт громадянина України і те, що за збігом обставин усі вони опинилися у вирі "вогняної" зими? Ні, їх єднає межа "неповернення", адже ті, хто виживе, уже ніколи не будуть такими, як раніше.

Марко Рудневич

  "Я з Небесної Сотні" - це повість молодого письменника. 19-річний студент Макс зі Сміли легко і відверто оповідає просвоє життя - про навчання, однокурсників, родину, про свою кохану дівчину Іванку, яка вчиться в Києві, а батьки хочуть відіслати її на навчання до Франції...

Але стається Майдан, і Макс зі своїм другом-однолітком їде до Києва. Зрештою, це повість про три вирішальні доби на Майдані. Читачі згадають все, ще раз переживуть ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будуть плакати, і ще довго пам'ятатимуть простого хлопця зі щирою душею - Макса зі Сміли...

              Английский язык в библиотеке

                    Духовний заповіт Петра Могили.

Митрополит Петро Могила, син молдавського володаря Симеона Могили, був однією з найвизначніших постатей в історії православної Церкви в Україні. Він відмовився від блискучої політичної кар'єри в Польщі, яку йому забезпечували родові зв'язки, широка освіта та вроджена інтелігентність, і присвятив себе служінню Богу. В 1627 р. молодий Петро Могила прийняв чернецтво у Києво-Печерському монастирі і за свої виняткові здібності удостоївся того ж року бути обраним архимандритом цієї давньої святині Української Православної Церкви.

 Петро Могила належить до тих людей, чиї імена символізують відродження нації. Біля витоків прославленої далеко за межами України Києво-Могилянської академії поряд з іншими культурними діячами XVII ст. стоїть і Петро Симеонович Могила. Величезною є роль П.Могили й у відновленні православного богослов'я, що майже не змінювалося впродовж багатьох століть.

 К/в в бібліотеці розповіла відвідувачам про видатного культурного та духовного діяча.

У відомство православного митрополита Могили перейшли Софійський кафедральний собор у Києві та приписані до нього храми, Видубицький, Михайлівський, Пустинно-Миколаївський монастир і інші монастирі та храми. У 1634 році розпочалося відновлення Софійського собору, яке тривало впродовж десяти років. Митрополит наказав розчистити також з-під землі нашарувань залишки Десятинної церкви, під руїнами якої було віднайдено мощі святого рівноапостольного великого князя Володимира. Петро Могила за свої кошти відновив і стару Церкву Спаса на Берестові, для розпису з якої запросив художників Криту. Ними були також і відновлені Трьохсвятительська Михайлівська церкви Видубицького монастиря.

Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність. Релігійні суперечки контроверсії 17 століття і вимагали чіткого сучасного і викладу основ православної віри. З цією метою у 1640 році Петро Могила скликав собор у Києві, на який запросив світських і духовних осіб, в основному членів братств. Наслідком цього собору стало затвердження й нове видання «Требника» (1646). До церковної історії він увійшов як «Требник Петра Могили» і довгий час служив православному духовенству всієї України, а згодм і Російської імперії. У Требнику були викладені не лише молитви і обряди, до нього були додані пояснення й настанови, як у тому чи іншому випадку слід себе вести та чинити, а також догматичні й обрядові пояснення літургії, написані одним учнів з Могили Тарасієм Земкою. Під керівництвом Петра Могили було видання здійснено перегляд та інших богослужбових книг. Одна з найбільш відомих — це «Служебник» (1629, 1639). На соборі церковному 1642 року в Яссах, у присутності представників Руської, Грецької та Молдавської Церков, було розглянуто, виправлено і схвалено подане українськими богословами «Православне сповідування віри».

Під керівництвом Могили було складено перший православний Катехізис. Для затвердження його у в Яссах 1643 році був скликаний загальноправославний синод. Але оскільки з цього документу розглядом справа зволікалася, Могила видрукував короткий катехизис. Повний катехизис було видано вже після смерті Петра Могили в Європі грецькою, латинською та польською мовами. 1696 року його передрукували в Москві, коли він уже заслужив повагу всіх православних богословів західного світу. Довгий час катехизис Петра Могили виконував роль найповнішого викладу православної віри.