Відкриття нового сезону в 

«Клубі органічного землекористування та здорового способу життя»

Цього року усіх порадувала осінь: вона була затяжною, теплою та сухою. Як це відіб’ється на майбутньому врожаї ми потім побачимо, а от люди дуже раділи: вони мали змогу довше працювати на своїх присадибних ділянках та виконати безліч корисних справ.

Нарешті, і до нас прийшла, поки що, справжня пізня осінь. І зустрічі в бібліотеці знову почалися. Перша зустріч в сезоні – це обмін враженнями після наполегливої праці на своїх дільницях влітку та восени, розповідь про успіхи та поразки, про небувалі врожаї і допущені помилки. Всі члени об’єднання раді вислухати колег по улюбленій справі та поділитися своїми думками та досягненнями. А ще: скуштувати найкорисніші страви, які були приготовані зі своїх екологічно чистих продуктів. Приходьте до нас! Куштуйте корисне! Смачного!

     "ИНТЕРЕСНАЯ КНИГА" в библиотеке:

           Дмитрий Гойченко "Красный апокалипсис. Сквозь раскулачивание и голодомор"

           "ИНТЕРЕСНАЯ КНИГА" в библиотеке:
                         СИМОНА ВИЛАР

«МИ З ТОБОЮ ОДНІЄЇ КРОВІ!» – 

година толерантності в бібліотеці

     Міжнародний день толерантності  відзначається в світі з 1996 року. 16 листопада ЮНЕСКО ухвалила Декларацію принципів терпимості. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини. Як заявлено в документі «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

   Терпимість- це повага, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, інших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

 Сьогодні терпимість– це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба. Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності. Різноманіття– це безцінна перевага, проте вона може виступати й джерелом напруги. Конфлікти на національному, етнічному, релігійному, конфесійному, політичному та інших підґрунтях стали ознакою сьогодення і в нашій країні.

 Водночас, Декларація чітко формулює положення про те, що у повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних.

 Разом із тим, прояв толерантності, який  співзвучен принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступку перед чужими переконаннями.

Саме про це розмовляли бібліотекарі під час зустрічі зі студентами Білгород-Дністровського коледжу природокористування, будівництва та комп’ютерних технологій.

       На заході  молодь мала усвідомити, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими. Толерантності потрібно вчитися і можна навчитися.  Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Ми всі різні. Але ми всі рівні. Тож кожна людина має право жити в мирі та зберігати  свою індивідуальність. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

У Міжнародний день толерантності підтверджується ідея про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і варто прагнути до побудови такого суспільства, в житті якого укорінився цей основний ідеал.

   Мир не можливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру. Сьогодні варто замислитися над цим і зробити себе і світ хоч на краплину добрішим та толерантнішим.

Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей!

           ИНТЕРЕСНАЯ КНИГА в библиотеке:
                        ДЖОДИ ПИКОЛТ

Люби рідну мову!

(9 листопада - День української писемності та мови)

В бібліотеку ім. Лесі Українки завітали вихованці дитячого садочку №5 напередодні Дня української мови і писемності. Бібліотекарі підготували для малечі цікавий усний журнал про нашу рідну мову.

Прислухаємося: з ранку до вечора навколо нас звучить мова. Вона різна: українська, російська, болгарська, молдавська… Але державна – одна. Ми розмовляємо в дитячому садочку з вихователем українською, в школі на уроках теж, в державних закладах звучить державна мова. Ми читаємо цікаві книжки, журнали, дивимося телебачення, слухаємо радіо… А звідки пішла наша мова? Скільки людей протягом століть доклали зусиль, щоб сьогодні ми могли з вами писати і читати.

Наша українська мова належить до високорозвинених мов світу. Сучасна українська літературна мова – багата. Безліч казок складено українською мовою, а скільки веселих віршів, пісень та оповідань.

Не шкодуйте часу та зусиль  на вивчення мови. Мова – наш вірний друг і помічник на все життя.

                           ОДИН НАРОД - РІЗНІ КРАЇНИ:

зустріч мешканців міста з представниками Міжнародної громадської організації Центр «Джойнт»  в бібліотеці 

ім. Лесі Українки.

Міжнародна громадська організація Центр «Джойнт» є представником Американського єврейського об’єднаного розподільчого комітету «Джойнт» (заснований у 1914 році, працює більш ніж у 70 країнах світу) та фінансує програми екстреної допомоги з урятування життя, програми соціальної допомоги бідним, а також проекти громадського та культурного відродження.

Цілі організації: забезпечення гідного рівня життя соціально вразливим членам громади, відродження самостійних та життєздатних громад. Регіон діяльності: 13 областей Центральної та Західної України (4 Представництва Всесвітнього «Джойнт» в Україні охоплюють своєю діяльністю 25 областей). Наше місто також охоплено. В нашому місті живуть єврейські родини, які потребують і отримують допомогу. Серед них : літні люди, насамперед – жертви нацистських переслідувань, ветерани та учасники війни, «діти війни», люди з особливими потребами. Благодійні проекти реалізуються через мережу регіональних благодійних фондів «Хесед» («Турбота»).

На початку заходу бібліотекарі розповіли про видатних мешканців нашого міста - євреїв за походженням. Серед них багато імен лікарів, які завжди були гордістю нашої громади і врятували багато життів, представників релігійної конфесії, видатних митців та меценатів.

Зустріч представників одного народу, які проживають в різних країнах, була дуже цікава. Люди спілкувалися, цікавилися життям співрозмовників, розповідали про себе та свої родини. Все відбувалося в приємній та затишній атмосфері взаєморозуміння, хоча розмовляли через перекладача.

       "ИНТЕРЕСНАЯ КНИГА" в библиотеке:

  ЭРИХ МАРИЯ РЕМАРК

               ПРО ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО 

в бібліотеці

У сучасних умовах державотворення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. У Законі України "Про освіту" метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Велика роль у цьому процесі належить,  наряду зі школою та вчителями, і бібліотекарям.

 Тому, проводячи різноманітні бібліотечні  заходи, ми намагаємося донести до дітей важливість людських цінностей, значення моралі для людини, пояснюємо важливість поваги та шанування інших людей. Приклади наводимо з літературних творів, які увійшли до скарбниці людства, які стали символами для справжніх  людей і в нашій країні, і за кордоном.

 Чергова зустріч відбулася з учнями 6-го класу міського ліцею. Тема – життя та творчість Василя Олександровича Сухомлинського.

Видатний український педагог – Василь Олександрович Сухомлинський вважав проблему виховання моральних цінностей засобами слова — одною з найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в теоретичному, і в практичному планах, адже слово, як інструмент впливу на душу дитини, нічим не замінити.

Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося. Його педагогічна концепція високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку.

Особливу увагу В.Сухомлинський приділяв школі як осередку культури. Проте цю роль, на його думку, вона може виконати лише за умови, що в її діяльності пануватимуть чотири культи: Батьківщини, Людини, Матері й рідного Слова.

Василь Сухомлинський вважав кожну дитину неповторною: "Людина неповторна", — є задатки, обдаровання, талант до певного виду або кількох видів (галузей) діяльності". Немає «бездарних і лінивих дітей».