КНИЖКОВІ ПОДАРУНКИ ВІД ДРУЗІВ

Стільки багато добрих слів вдячності хочеться сказати для Amal Shakhin, Мирослава Баранич і їх все рівно не вистачить!

Дякуємо сердечно, рідні наші друзі, за вашу нову чудову книгу, за книжковий подарунок!

Сьогодні ви далеко, але ніби поруч! Завжди вдячні за все! Ваші бібліотекарки і читачі!

 МАЙСТРИ ЧАСУ   

27 березня - Міжнародний день театру

Театральний коктейль для учнів 11-х класів Ліцей "ЛІДЕР" міста Білгорода- Дністровського Одеської області підготували бібліотекарки. Знайомили з історією театру, незвичайними сучасними театрами світу, поговорили про театральні традиції України і нашого міста.

 Леся Воронина - суперагент у спідниці й чудова дитяча письменниця.

В рамках #Тижнядитячоготаюнацькогочитання знайомили учнів 4-х класів #Початковоїшколи та #Гімназії4 з творчістю і творами неймовірно цікавої української дитячої письменниці, перекладачки і радіоведучої #ЛесіВорониної.

Олена Анастасіївна Воронина народилася в Києві 1955 року. Тут її можна зустріти й сьогодні, адже пані Леся напрочуд енергійна й бере участь у різноманітних літературних проектах, а щочетверга її програма звучить із радіоприймачів на «Радіо Культура». Вигадувати свої фантастично-пригодницькі історії та «лякачки» почала ще в дитячому садочку, завдяки чому легко здобувала прихильність серед однолітків і викликала невдоволення вихователів. У школі зацікавилася українським фольклором, співала в хорі, а також захопилася східними двобоями та йогою, тож не дивно, що її герої частенько мають чорний пояс карате й володіють внутрішнім спокоєм і силою не гірше, ніж сам Брюс Лі. Нині Леся Воронина має іще одне серйозне захоплення – подорожі. Раніше мандрувала автостопом Україною, на байдарках Польщею, тепер літає до Бразилії та інших далеких країн по враження й нових героїв для своїх історій.

Багато років Леся Воронина була головною редакторкою дитячого журналу «Соняшник», а на початку 2011 року очолила дитяче видавництво «Прудкий равлик». Така назва видавництва зовсім невипадкова, оскільки письменниця по-особливому любить равликів і навіть має вдома величезну колекцію цих слимаків у малюнках, кераміці, склі, дереві… А ще в пані Лесі є товаришка Пані Ґава, яка виконує бажання того, хто злегка смикне її за коси-дреди. На зустрічах із читачами Ґава виконує ще одну важливу місію – підіймає настрій і допомагає запам’ятати прізвище авторки. Твори Лесі Ворониної відзначено багатьма преміями: її книжка «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» перемогла в конкурсі «Дитяча Книжка року BBC 2012», а видання «Сни Ганса Християна» удостоєно Першої премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» і до того ж зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена.

За матеріалами https://www.barabooka.com.ua/lesya-voronina/

 

 УСЯ ПРАВДА ПРО ЦІКАВІ КНИЖКИ

Уся правда про цікаві книжки для учнів 4-в класу #ПочатковоїшколиімСільвіїМорозової в рамках #Тижнядитячоїтаюнацькоїкнижки спільно з Бібліотека Ім. Лесі Українки м. Білгород-Дністровський та Наталія Куликова. Мета бібліотечних заходів - заохотити дітей до читання. Цього разу одразу після заходу до бібліотеки завітала родина: дівчинка з цього класу з батьком. На моє питання до дівчинки "Про що ти любиш читати?" батько відповів, що до сьогоднішнього бібліотечного заходу дівчинка не знала, що любить читати! А під час нашої зустрічі зрозуміла, що любить і хоче читати! Таким своєрідним компліментом за зустріч став малюнок на якому зобразили мене - бібліотекарку. Дякую!

 ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

Національний тиждень читання поезії в Бібліотека Ім. Лесі Українки м. Білгород-Дністровський відбувся. Бібліотекарки зустрічалися зі студентами #БілгородДністровськогоколеджуприродокористування та учнями 10-го класу Ліцей "ЛІДЕР" міста Білгорода- Дністровського Одеської області. Національний тиждень поезії запропонував провести вже вдруге Український інститут книги. Темою тижня поезії стала «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся». Тут ідеться про багатоголосся української поезії, про нагоду вслухатися в нього й віднайти слова, близькі серцю. Молоді розповідали про поетів сучасних, які пишуть на війні і про війну. Познайомили з поетом, творчість якого неймовірно цікава і актуальна сьогодні: #ІванНизовий.

 

ПОЕТИЧНИЙ СВІТ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

До 130-річчя з дня народження українського поета, перекладача, етнографа, публіциста, літературознавця, мовознавця Максима Рильського спеціалісти Білгород-Дністровської бібліотеки-філії ім. Лесі Українки для учнів старших класів міського ліцею «Лідер» провели літературну годину «Поетичний світ Максима Рильського».

Максим Рильський давно увійшов до сонму класиків української літератури, його біографія вивчається в школах. З 1935 р. М. Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету, одночасно очолював відділ поезії журналу «Радянська література». Упродовж 1930-х до початку 1960-х років створив 35 поетичних збірок, серед яких – «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (обидві – 1940), «Слово про рідну матір» (1942), «Троянди і виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (обидві – 1964).

Значну частину творчого доробку М. Рильського складають поетичні переклади. Найбільше перекладів він здійснив зі слов’янських мов. Займався і творчістю французьких поетів Н. Буало, П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж. Мольєра, М. Вольтера, В. Гюго (митець досконало володів французькою мовою). Після Другої Світової війни письменник активно сприяв відродженню наукових кадрів. Він виховав плеяду учнів та послідовників. Під його керівництвом відбувалось відновлення наукових напрямків, що мали в Україні давні традиції, здійснювались етнографічні, антропологічні, славістичні дослідження. Вчений ініціював створення славістичних наукових центрів, був відповідальним редактором монографій і збірників ІМФЕ НАНУ, а також журналу «Народна творчість та етнографія», членом редколегії «Української радянської енциклопедії».

Величезний за обсягом масив складають літературознавчі, критичні, мовознавчі роботи дослідника. Він писав про творчість як українських класиків (І. Котляревський, Т. Шевченко. І. Франко, Л. Українка, М. Коцюбинський), так і сучасників (В. Сосюра, П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко, С. Скляренко тощо).

Рильський-мовознавець досліджував проблеми граматики, діалектології, фразеології. Як публіцист-мистецтвознавець М. Рильський залишив статті та спогади про композиторів М. Лисенка, Л. Ревуцького, С. Гулака-Артемовського, М. Леонтовича, М. Вериківського, співаків М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського, І. Козловського, історика музики М. Грінченка.