ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ

               Екологічний марафон

           ҐОРҐАНИ

Ґорґани походить від слова "герготіти", "скреготіти", "цокотіти": такі шуми створюють тутешні кам'яні розсипи, й чути їх двлеко.Для цих гір характерні круті асиметричні схили й гострі гребені; хребти розчленовані долинами річок Бистриці, Прута, Тереблі, на яких численні пороги та водоспади. Масив - одне з найбезлюдніших місць у Карпатах, справжня terra incognita, якої не сягнули цивілізаційні вітри. І одне з наймальовничіших... На нашій планеті збереглося небагато ділянок, де природа постає у своєму первісному вигляді: Ґорґани у цьому сенсі становлять виняток. Тут туристи не ходять натовпами, а коли піднятися на якусь вершину, то жодного села не видно - тільки смарагдове море ялівцевих і букових лісів. 

Першим висловив думку , що Ґорґанам пасує статус кедрового заповідника , митрополит Андрій Шептицький. 

Заповідник площею 5344,2 га створено 1995 року, лише 2005 року йому надано статус державного. Створено його задля охорони сосни кедрової європейської: найбільші площі цього вічно-зеленого дерева, що живе тисячу років, збереглися і центральній частині Ґорґан, де, на диво, зростають кількасотні дерева та дерева-велетні.

Цей край "кам'яних рік" - так називають рухливі осипи. Тут дощова та снігова вода щезає в бездонних тріщинах гір, щоб потім бурхливим потоком вирватись на поверхню... Залежно від висоти над рівнем моря, на території Ґорґан виділяють три кліматичні зони: прохолодна, помірно-прохолодна та холодна, де сніг може лежати й до червня. Кожному властива своя флора і фауна. В Ґорґанах беруть початок близько 30 гірських річок.

"Відчути неповторнвсть цих гвр потрібно особисто, стоячи лицем перед дикою природою, споглядаючи краєвиди з висоти пташиного польоту".

Матеріал підготовлен по публікації з журналу "Жінка", 2015 рік, №6