День Святого Миколая - 

дивний і чарівний день!

        Взимку є чимало свят, на які чекають і дорослі, і діти. І цей святковий період починається з визначного грудневого дня – Дня Святого Миколая, коли діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, одержують солодощі та замовляють подарунки під ялинку. Вони згадують свої мрії та бажання, неодмінно записують їх до паперового листа, перевіряючи кожне слово, щоб Дідусь не помітив помилки і не подумав чогось поганого… А він не подумає, ми ж з вами точно знаємо! 

І все ж таки подарунки-подарунками, а особа Святого Миколая нашим діткам, та й що гріха таїти, нам, дорослим, не дуже зрозуміла. Спеціалісти-бібліотекарі розповіли учням 5-го класу про народження, життя та служіння істинної людини Божої.

Святий Миколай (Ніколаус) – це реальна особа, візантійський єпископ, що прославився своєю любов'ю до дітей і допомогою бідним. Так сталось, що ми пов’язуємо Святого Миколая лише з солодкими подарунками діткам під подушку і часто навіть не здогадуємося про історичні початки свята та особливості відзначення цього свята нашими предками.

За переказами, Святий Миколай народився в родині багатих греків-християн, котрі довго не мали дітей і в молитвах пообіцяли Богу, що віддадуть своє дитя на служіння йому. Миколай справді став священиком, а згодом – єпископом у Мирі (сучасна Туреччина).

Коли його батьки померли, він отримав величезний спадок, але не став жити в розкошах, а відзначився неабиякою щедрістю, допомагаючи бідним. Про його діяння за віки складено чимало легенд. Найвідомішою є оповідь про бідного чоловіка та його трьох доньок, котрих він не міг видати заміж, бо не мав для них приданого. Святий Миколай таємно, вночі, через вікно підкинув для кожної з сестер шматок золота (за іншою версією, скидав у хату через димар), таким чином не допустивши, щоб дівчата заробляли на життя неправедним способом.

Саме цю легенду вважають початком традиції підкладати дарунки від імені Святого Миколая. Згодом це стали робити в день смерті Святого – 6 грудня за григоріанським календарем та 19 грудня – за юліанським.

Кажуть, традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі - й Україна. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку.

У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток — сиріт та дітей з багатодітних сімей. Тепер – святкує вся Україна.     

      СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, ДО НАС ЗАВІТАЙ!

                         Народознавча година

         Бібліотекарі завітали до учнів 5-го класу ЗОШ №1 і розповіли дітлахам про свято Миколая. Свою розповідь доповнили веселими та цікавими анімаціями.

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.

Святий Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшановують на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті святителя діти - бо для них то означає веселе свято й подарунки.

Архієпископ Миколай, багатолітній пастир антіохійських християн на межі ІІІ-ІV століть, був однією з найяскравіших постатей в історії Церкви перших віків. Серед сучасників Отець Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам'ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за взірець.

 Саме на німецьких землях день Святого Миколая перетворився на дитяче свято, та сталося це через кілька віків. Загалом же, найперше (в деяких країнах і до сьогодні, особливо Болгарії та Греції) Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Йому присвячене місто Амстердам - столиця Голландії, країни великих мореплавців. Адже згідно з житієм Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха - силою молитви зупиняв грозу чи бурю. Так довший час вважалось і в Україні - кожен козацький рибальський курінь мав обов'язково ікону цього святого, перед якою на початку ловецького сезону й у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед іконою Св. Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні різноманітних транспортних засобів.

Вважався Святий Миколай і захисником бідних, скривджених, несправедливо засуджених - також на основі житійного передання. Шанували святителя і як покровителя шлюбу.

То як же Святого Миколая "привласнили" собі діти? Спершу з появою шкіл при храмах Святий Миколай став опікуном учнів - ця традиція теж ґрунтується на житії святителя, якому в дитинстві легко давалася всяка наука. Так, за хроніками відомо, що в XI столітті у Кельнському соборі в день пам'яті святителя учнів церковної школи обдаровували солодощами. З храму та школи свято поширилося на родину.

     У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Справити нове вбрання у ті часи справді можна було вважати за привід для свята. Разом із вбранням діти отримували й солодощі - горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів - в'язку різок. Хто гідний подарунка, а хто ні, - вважалося, записано у "Золотій книзі", яку має при собі небесний опікун. У старих церковних записах є такі слова: "Напередодні Святого Ніколау са матері тримають на поготові подарунки та різки для своїх дітей" (1555 р.). А в давній миколаївській колядці: "Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!"

   Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину.

     Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин - адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Легко здогадатися, що давній предок цього знаменитого роду колись віз на собі до Єрусалиму Іншого важливого Вершника... 

В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом, а в багатьох містах і селах того дня припадало храмове свято. (Навіть нині тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая - і кожну супроводить давня легенда.) У різних місцях миколаївські гуляння мали різноманітні назви й особливості, обходження дворів, миколаївські колядки, миколаївські скрипники (змагання музик) тощо.

Цього дня варили пиво. "Вітали сніжну зиму" - на санях тричі об'їжджали довкола села. А для дітлашні пеклося особливе печиво - миколайчики. Це було своєрідне "розполовинення посту", після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, лагодити вертепи.

Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що вкраїнські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на очі, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай усе знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитись до наступного року. Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що загостив до нашого краю!

В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.