Чорнобиль в серці України,

а тінь його по всій Землі

(26 квітня – День Чорнобильської трагедії)

Історичні репортажі до Дня Чорнобильської трагедії пролунали для користувачів різних вікових категорій: пенсіонерів – підопічних Білгород-Дністровського міського територіального центру надання соціальних послуг та для учнів 6-го, 7-го та 9-го класів Академічного ліцею.

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, —

чому ж не вас вона перековтала?!

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

Ліна Костенко

 26 квітня - 

День пам'яті Чорнобильської трагедії

Розповідь про літературу про Чорнобиль на каналі інтернет-портала "Наше місто. Білгород-Дністровський"

https://www.facebook.com/bilhoroddnistrovskyi/videos/528625248911438

 26 квітня - День Чорнобильської трагедії

"Якщо вже вижив — то живи!

Не проживай — живи на повну.

І кожен божий день наповнюй

Смарагдом свіжої трави,

Медами спілої черешні,

Коханням милої нарешті —

Хоч і до втрати голови!

Але ніколи не пливи

Безвольно вниз за течією..."

Володимир Шовкошитний

    ЧОРНОБИЛЬ: 

ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

                                                  година пам'яті

  Коли зародилося життя на нашій планеті, світу, яким ми бачимо його сьогодні, не існувало. Високі гори, гучні водоспади, рідкісні види тварин - так виглядала Земля мільйони років тому. Безсумнівно, залишилися ще нетронуті людиною місця, які зберегли свій первозданний вигляд. Але їх дуже мало.З кожним століттям людство невпинно розвивається і разом з тим знищує себе. Те, що відбулося 26 квітня 1986 року, є незаперечним свідотцтвом цих неминучих подій. Вибух енергоблока на Чорнобильській АЕС та його наслідки - катастрофічні.

  Саме про катастрофу, про людей, які були причасні до неї, та про людей, які рятували світ, розмовляли бібліотекарі зі студентами Білгород-Дністровського коледжу природокористування, будівництва і комп'ютерних технологій.

 МІКРОРЕНТҐЕНИ

 УКРАЇНСЬКОЇ ПАМ'ЯТІ

14 грудня наша країна відзначає День вшанування учасників 

ліквідації 

наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 

 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд. Саркофаг споруджений у найкоротший строк – за 206 днів.

    Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. До ліквідації наслідків аварії було залучені тисячі фахівців різних професій! Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, військові, лікарі - усі, хто пішов тоді не тільки за наказом, а й за покликом серця, зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і поверталися, а на зміну приїздили інші. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб.

 До Дня вшанування ліквідаторів в бібліотеці познайомили користувачів з новою подарованою книгою, яка розповідає про Чорнобиль: Ярослав Тарас "Мікрорентґени української пам'яті". 

  Книга вийшла в вийшла в видавництві "Апріорі"(Львів) у 2017 році і висвітлює діяльність комплексної історико-етнографічної експедиції, яка працювала в 1994-2003 роках у радіоактивно забруднених територіях Полісся. Автор подає характеристику зони відчуження, описує життя поліщуків в екстремальних умовах, висвітлює враження від окремих сіл, висвітлює роботу міліції, влади, водіїв у зоні, змальовує окремі портрети членів експедиції, показує природне самовідновлення екосистем, фіксує новітній фольклор, що відтворився під час роботи членів експедиції з респондентами.

  Полин-сльозою омивається душа

    зустріч в бібліотеці з ліквідатором Чорнобильської аварії

Квітень. Квіти. Усміх сонця. Усмішки дітей. Ці діти народилися майже через два десятиліття після Чорнобильської катастрофи і вона для них є історичною подією. Ніхто з них ще не зустрічався з тими, хто постраждав внаслідок аварії і тому зустріч з ліквідатором аварії, Головою Білгород-Дністровського міськрайонного товариства "Союз Чорнобиль" Якубським Олександром Григоровичем була для багатьох відкриттям нової жахливої та сумної інформації. Олександр Григорович розповів про перші дні після аварії, про наслідки аварії, про людей, які були поруч з ним в ті дні. А потім гостю задавали безліч питань, які показали, що наші діти дуже розумні та сердечні. Зустріч затягнулася майже на півтори години, вона була дуже потрібною для школярів.

        ГІРЧИТЬ ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ РОКИ

         26 квітня - День пам'яті Чорнобильської трагедії

Сьогодні нас зібрав загальний біль-

Біль пам'яті про 26 квітня.

Минуло стільки літ... А звідусіль

Відлуння драми нашого століття.

Час пливе невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається великим горем для людей. 31 рік пройшов з моменту аварії на атомній станції, а голоси Чорнобиля, катастрофа ніколи не зітруться з людської історії.

Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в наших серцях. Про жахливу подію важко згадувати, важко розповідати... Але потрібно!

Година пам'яті в нашій бібліотеці пройшла для студентів Державного аграрного технікума.

Я знаю - серце в кожного щемить

По чистих душах у святій печалі.

Вклонімося ж їх пам'яті в цю мить, 

Єднаймося в скорботному мовчанні.

(Вірші Віолетти Дворецької)

Уроки полинової зорі

зустріч в бібліотеці з ліквідатором аварії на 

Чорнобильській станції

До 30-ти річчя Чорнобильської трагедії в бібліотеці відбулася зустріч школярів з ліквідатором аварії на ЧАЕС, пожежником Нечипуренко Віктором Миколайовичем.

Учні 7-го класу ЗОШ №4 уважно слухали розповідь учасника ліквідації страшної техногенної катастрофи, задавали дуже багато питань, щиро дякували за те, що Віктор Миколайович і тисячі таких як він, захистили нашу землю від страшної біди.

  Справжні герої - дуже скромні люди, саме така людина і Віктор Миколайович. Він розповідав про те, що просто виконував свою роботу, свій обов'язок, як багато інших людей. Розповідав про людей, поруч з якими працював, і яким присвячена унікальна книга - "Чернобыль: наша боль и память" (авторы: Литвяков Ф.И., Антипов Ю.Ф.) про  Одеський загін ліквідаторів на ЧАЕС. Ця зустріч надовго залишиться в пам'яті дітей.