Великий сміхотворець Остап Вишня
до 125-річчя з дня народження
13 листопада 1889
року народився Павло Михайлович Губенко – відомий усій країні
письменник-гуморист Остап Вишня. Саме він продовжив в українській літературі
традиції Руданського, Глібова, Карпенка-Карого, Котляревського.
Коли ми читаємо
твори Остапа Вишні, то в нашій уяві вимальовується такий собі веселий
чоловічок, душа компанії, що за словом в кишеню не полізе… Хоч насправді доля
одного з найвизначніших і найвідоміших українських гумористів дуже трагічна.
Саме про життя письменника розповіли бібліотекарі учням 11-х класів міського
ліцею.
В 1921 році в газеті «Сільська правда» вперше
з‘являється псевдонім Остап Вишня. Чому саме так? – ніхто не знає, мабуть,
просто сподобалось таке поєднання слів: тепле, українське, і аж посміхнутися
хочеться. Принаймні, так пояснює походження псевдоніма внучка письменника. Ще
існує такий варіант: "Свій вибір псевдоніма письменник пояснював тим, «що
плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і
повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні затиснувши її
у двох пучках, можна влучно стрельнути»" (О.Слоньовська)
Твори Остапа Вишні були дуже популярні у 20-ті
роки минулого століття і видавались великими тиражами. Неписьменні селяни оволодівали
грамотою для того, щоб мати змогу самим читати твори Остапа Вишні, а
русифіковані робітники вчилися читати українською. Бо ж гумор – то таки сила! Загальний
наклад його творів сягнув семизначного числа. Протягом неповних десяти років
вийшло близько 25 збірок «Вишневих усмішок» - сільські, кримські, закордонні,
кооперативні... Письменник став живою легендою, читачі сміялися, ледь почувши
його прізвище, коли Остап Вишня десь виступав.
Про політичні симпатії Остап Вишня писав
прямо: «Будував Україну». Ці переконання підтверджувалися активною діяльністю:
«Де співають, - там і я! Де говорять, - там і я! Де засідають, - там і я!»
Патріотичну
позицію засвідчує ставлення до рідної мови: «Часто мене запитують, де я мову взяв.
Мову свою я взяв з маминої циці. Це - невичерпне джерело мовне. Зверніть увагу
на це, матері, і ваших дітей ніколи не доведеться українізувати». Своїми
вчителями Остап Вишня називає Агатангела Кримського та Модеста Левицького.
Остап Вишня
займає друге після Кобзаря місце за кількістю проданих книг. У іншій державі
став би мільярдером. Та хіба б міг він жити деінде? І хіба б могла якась інша
культура народити такого генія гумору?! Сила ж його – саме в його народності.
«Все життя гумористом ! Господи! Збожеволіти можна від суму!» - писав він.
Остап Вишня – неперевершений гуморист, в
творах якого сміється народ. Сміється над собою, - значить, він має майбутнє!
