ДЕНЬ ПОРАД
        
            "НА КАНІКУЛИ - З КНИЖКОЮ"

Перший тиждень літа. Бібліотека переповнена дітлахами. Від першого класу до восьмого. Екскурсії, години спілкування, виховні години та багато ще цікавого.
3 червня, вівторок. Ми проводимо День порад. Поради про те, як поводитися, як розмовляти, які подарунки дарувати, як ходити у гості та як приймати гостей. Учні 5-в класу уважно слухають, відповідають на запитання. Знайомляться з книжками про культуру поведінки.
Дізнаються про книжковий фонд бібліотеки, про те, що можна цікавого прочитати влітку. А ще з задоволенням дивляться яскраві журнали та обмінюються враженнями про побачене та почуте.

        Месяц май, 2014 год, библиотека...
Который месяц с волнением следишь за тем, что происходит в стране... Хочется закрыть глаза, досчитать до трёх и вернуться в октябрь 2013... Ещё  все люди живы, страна цела и есть надежда на будущее... Сейчас всё по-другому.
 Библиотека работает: приходит много детворы, молодёжи, старших людей. Мы - нужны. Это радует. Работа спасает, приводит мысли в порядок.

                            Для малышей и их родителей

Среди огромного количества детских книг есть такие. на которые нужно обратить особое внимание. Одна из них - 

В нашей библиотеке есть эта книга и мы очень часто рассказываем о ней нашим читателям - детям, а также их родителям.
 Мана, Нао, Такуя, Кана, Мио, Ю проводят лето в деревне. Чтобы добраться до нее, детям надо ехать на поезде до маленькой станции у перевала, потом карабкаться по горной тропе, пройти через рощу криптомерии и через большое поле. И тогда среди яблонь появится маленький домик. В доме стоит старый буфет, в котором хранятся обожаемые детьми сладости. Но куда больше сладостей дети любят прабабушкины сказки. Ещё бы! Прабабушке почти 90 лет, и за эти годы она прожила несколько жизней.

Более подробную информацию можно найти на очень интересном сайте  
Папмамбук

           Зберігаючи природу рідної країни – ти                        зберігаєш її Незалежність.

  Тематика заходів, які проходять в бібліотеці ім. Лесі Українки, різноманітна. Але екології приділяється особлива увага.

  Наука, яка вивчає життя різноманітних організмів в навколишньому середовищі, повинна стати головною в світі. Тому що від навколишнього світу залежить наше життя, життя наших дітей та онуків. На екологічних бібліотечних заходах ми пояснюємо слухачам – дорослим, юнацтву, дітям – що від кожного з них залежить чистота в нашому місті, країні, світі. Саме на цю тему ми розмовляли зі студентами 1 курсу Державного аграрного технікуму. Усний журнал розгорнув перед ними сторінки, які розповіли про екологічну науку, про головні екологічні проблеми України,  про «Червону книгу України», про міфи та утопії в екології.

  Проблема нестачі чистої питної води,  скорочення життя, забруднення повітря, скорочення кількості тваринного та рослинного світу, проблема утилізації  побутових відходів, незаконна забудова берегів річок, озер та морів, Чорнобиль.

  А ще, однією з головних проблем є безпритульні тварини. І в цьому повинна тільки людина.

       «Мама нам иногда говорила, что животные – друзья человека. «А человек нам тоже друг?» - спрашивал я в ответ. Но мама молчала. Странно, но часто мама сидела на дороге возле ворот и смотрела вдаль, будто ожидая кого-то. Мы никогда не спрашивали, кого она ждёт, просто садились рядом и ждали вместе с ней. Нам нравилось представлять, что однажды вдалеке на заснеженной дороге покажется Кто-то. И это будет начало новой жизни. И уже не будет вечно колющих «иголок» в животиках и не нескончаемой дрожи от холода. Будет еда, будет тепло, будет настоящий Дом. Но когда кто-нибудь появлялся на горизонте, мы всегда прятались, ведь мечты – это одно, а настоящая жизнь – совсем другое… Мама всё чаще смотрела на нас с безысходностью в глазах, отчего нам становилось страшно. Есть ли у нас шанс на жизнь?..

        …А где-то в городе, дома, в тепле, с кружкой горячего чая сидите вы. И вам совсем не важно, что в глубине дачного посёлка, где уже нет уличных фонарей, где стоят покрытые снегом, безжизненные дома, живёт Она, Ваша собака или кошка. Та, что дарила столько света и радости, та, что всё лето играла с ребёнком, та, что по вашей вине родила потомство, обречённое на верную смерть, та, что… всматриваясь вдаль, сидит и ЖДЁТ СВОЕГО ХОЗЯИНА.

           Ещё не поздно вернуться и всё изменить». 

 Цей клич про допомогу зі сторінки Фейсбука «Оберіг долі захист тварин».

Головна мета нашого заходу – достукатись до молоді, розбудити її , навчити бути небайдужою .

 

                                      Одессе посвящается...
Наша библиотека поддерживает тесные связи с Белгород-Днестровским отделением еврейского благотворительного фонда "Хесед Шаарей Цион". Мы всегда с радостью  приходим в гости и с удовольствием рассказываем убелённым сединами ветеранам о новой литературе, периодических изданиях, проводим музыкальные и литературные часы. Очередная встреча была посвящена 70-ой годовщине со дня освобождения Одессы от немецко-фашистских захватчиков.
Это была встреча-рассказ и встреча-воспоминание о событиях военных лет. Библиотекари помогли оживить в памяти участников события лета 1941 года, героическую оборону города, мужество защитников и выносливость горожан. Среди слушателей оказалась участница тех событий - подпольщица, которая не из книг знает о партизанском отряде в катакомбах, об оккупации города и о радости освобождения.
  Об обороне города и об освобождении более подробно можно узнать познакомившись с книгами, обзор которых подготовили библиотекари.
  Прозвучала песня в исполнении Клавдии Шульженко "Мы из Одессы моряки", которая была очень популярна в годы войны, и которая напомнила атмосферу тех лет.
                             

       Я не знаю: осенью иль зимой туманной

Пришли в Одессу -  моряки !     Я не знаю: осенью иль зимой туманной

Мы вернёмся  в город наш, в город наш желанный.

Это время близится, мы к тебе придём.

И встретит нас весёлый шум прибоя.

Мы постучим в окно своё родное.

-Откуда вы? – Мы прямо с поля боя

Пришли в Одессу -  моряки !

            Тиждень дитячої та юнацької книги, березень 2014

Коли я запитала учнів сьомого класу, чим вони будуть займатися на канікулах, то почула у відповідь очікуване: гратися в комп’ютерні ігри, гуляти з друзями на свіжому повітрі, ходити у гості, а ще(!!!) … читати книжки. Останнє почути було дуже приємно. А які книжки люблять читати? Дуже різні: пригоди, подорожі, фантастика… Ми(бібліотекарі) запропонували дітям знайомство з новими цікавими книжками, які є в фонді нашої бібліотеки і назвали цей захід - бібліографічний серпантин -  «Відкрийте книжку та журнал!»

  Нові яскраві книжки… Вони притягують, як магнітом, до себе прихильників читання. А ті, в свою чергу, розповідають своїм друзям про дивовижний світ пригод та мандрів до якого потрапляють, коли поринають з головою у читання. Під час заходу саме ми, бібліотекарі, стали для дітлахів тими добрими друзями, які розповіли про світи Марини та Сергія Дяченків, про чудові романи Дари Корній, про роман Толкієна «Володар перстнів».

  Бібліотекарі познайомили учнів з корисними та цікавими енциклопедичними виданнями, які стануть в пригоді при написанні рефератів, доповідей – «Енциклопедією сучасної України», енциклопедією «Українська мова», «Чорноморською енциклопедією», енциклопедичним виданням «Україна. Нова епоха. 1991-2011.» та інш.

  Знайомство з періодичними виданнями викликало великий інтерес у хлопців та дівчат. І дійсно, як не захопитися яскравими картинками та цікавим текстом у журналах «Наука и техника», «Вокруг света», «Зоодруг», «Однокласник» та багатьох інших.

                              До Всесвітнього дня поезії
Рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО Всесвітній день поезії був призначений на 21 березня. Це свято відзначається з 1999 року. Формально всі найголовніші заходи на честь поетів усього світу проводяться в Парижі, оскільки саме там розташована штаб-квартира цього структурного підрозділу ООН. Рішення про встановлення Всесвітнього дня поезії було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство. «Поезія — це не «найкращі слова в найкращому порядку», це вища форма існування мови»— це слова Йосипа Бродського. Саме тому, в бібліотеці ім. Лесі Українки пройшла поетично-музична композиція «Моя любове, я перед тобою…», в якій лунали вірші українських поетів українською мовою. Слухачі – учні міського ліцею – 10 клас, дуже уважна, розумна та вдячна аудиторія.
Всесвітній день поезії — це ще й нагадування всім сучасникам про великих поетів, які  своїм твердим словом впливали на долі цілих народів.