СЛАВЕТНІ ІМЕНА УКРАЇНИ   

                         22 січня - День Соборності України

 Щороку 22-го січня в Україні святкують День Соборності. Історичним підґрунтям цієї дати стало проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося у 1919 році, і було ще одним проявом віковічного прагнення українців до своєї незалежності.

     В Білгород-Дністровському міському територіальному центрі соціального обслуговування співробітники бібліотеки Світлана Влезько та Ірина Бочоловська познайомили підопічних з історією підготовки Акту злуки, перебігом подій на Софійському майдані в Києві 22 січня 1919 року та розповіли про людину, яка безпосередньо приймала участь в підготовці свята об'єднання - Іваном Івановичем Огієнко - українським науковцем, єпископом, митрополитом, політичним, громадським і церковним діячем, мовознавцем, лексикографом, істориком церкви, педагогом.

 

https://www.facebook.com/bilhoroddnistrovskyi/videos/688849115469791

                                          Україна – ти моя молитво!

                                     Усний журнал до Дня Соборності України

                                     Я співаю про тебе, прекрасна країно,

                                Де хлібами духмяними вкриті поля,

                               І про шлях твій до волі, моя Україно,

                              Незалежна та славна слов'янська земля!

  Сьогодні, 22 січня 2022 року, в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України.

 Офіційно святкувати День соборності почали лише у 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Також цього дня згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР.

  Оскільки це свято пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з таких відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися «ланцюгом» від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей.

  Про свято Злуки бібліотекар читального залу Бочоловська Ірина Іванівна розповіла учням Білгород-Дністровського академічного ліцею (9-й та 10-й класи).

З Днем Соборності, держава,

Будь багата, щира, жвава.

Хай народ тебе цінує,

Зберігає та шанує!

З величезним святом, люди,

Хай країна добра буде.

Мир панує та завзяття,

Хай цвіте країна, браття!

 

Водохреще – свято Богоявлення

 Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. 

  Про свято розмовляли з підопічними Білгород-Дністровського міського територіального центру соціального обслуговування.

   Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

У давнину ще за тиждень перед Водохрещам парубоча громада прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. До речі, за народними прикметами, якщо  На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;Іде лапатий сніг — на врожай. Якщо похмуро — хліба буде вдосталь. Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи та ягоди.

 

 

 Зимові свята дитинства

  Зима – одночасно сувора і прекрасна пора року. Як тільки на землю опускаються перші сніжинки, природа занурюється в зимову казку. Білосніжний сніг накриває землю пухнастою ковдрою. Мертві дерева одягають новий урочистий наряд. Мороз залишає неповторні візерунки на склі і водоймах. Дивно, наскільки мальовничі оригінальні картинки. У сонячні дні сніг переливається, нагадуючи дорогоцінне каміння. Але варто взяти його в руки, і вся краса зникає, немов її і не було.

  Ніхто не залишається байдужим до зимового пейзажу. Прогулянка по першому снігу дарує неповторні емоції і наповнює душевним теплом. Від засніжених дерев неможливо відвести погляд.

   У народі кажуть: «Зима прийшла і свята привела». Дійсно, зима щедра на святкування. У цей час ми святкуємо Новий рік і Різдво, день Святого Миколая і Водохреща, які багаті на обрядові дійства і веселий настрій.

  Бібліотекар Райнова Марія Опанасівна провела народознавчу годинку для вихованців дитячого садочку №5, яка познайомила маленьких слухачів з святами та народними традиціями. 

Малюки уважно і зацікавлено слухали розповідь про зимові свята, розглядали кольорові книжки та журнали, розгадували загадки.

    ІСТОРІЇ ІЗ ЖИТТЯ. ЖАН БАТИСТ МОЛЬЄР  

                               15 січня - 400 років з дня народження

 Ім'я Мольєра відоме, мабуть, кожному і, безперечно, усьому світу. Про нього говорили, писали, починаючи із XVII століття, не згасає інтерес до його генія і донині, на початку 3 тисячоліття.

  Про самого Мольєра достовірних фактів небагато. 

  "Небачена річ! Дорожній сундук з рукописами, чернетками та листами Мольєра зник через байдужість нащадків. Можливо, його знищили, а можливо, він ще спочиває під покровом пилу й павутиння на якомусь горищі у Ільде-Франс. Не збереглося жодного будинку, де жив Мольєр, навіть того живописного будинку, в якому він народився. Врешті-решт, від Мольєра залишилося лише дві розписки... та Його п'єси, у яких він, звичайно, сказав усе найважливіше про себе. Віхи його життя позначені контрактами, квитанціями, а також "Регістром" Лагранжа, куди останній день у день відповідально заносив події, що мали місце у трупі", пише сучасний французький дослідник Жорж Борданов.

 В бібліотеці є книжки з творами драматурга та книжки про його життя, які написани різними людьми і в різні часи. І ці книжки цікаві читачам до сих пір!

  Запрошуємо!

                Духовні скарби Івана Огієнка

  Іван Огієнко - особистість, яка становить окрасу нації: випускник Імператорського університету Св. Володимира (1909 p.), визначний учений-історик, поет, громадсько-політичний і церковний діяч, міністр освіти та віросповідань УНР, митрополит Української автокефальної церкви.

   Народився І.І. Огієнко 15 січня 1882 року в містечку Брусилові на Житомирщині.

 Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці і обов’язку. І це невипадково. Адже свій природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного та культурного діяча він однаковою мірою успішно застосовував і як мовознавець та літературознавець, і як історик і бібліеїст, редактор і видавець, перекладач і поет, ректор і міністр, православний митрополит Української церкви та богослов.

 Бібліотека запрошує громадськість ознайомитися з матеріалами книжкової виставки про життя та творчу працю цієї непересічної особистості.

 Розповідь про Огієнка І.І. можна послухати завітавши на сторінку "Нашого міста. Білгород-Дністровський" в Фейсбуці

https://www.facebook.com/bilhoroddnistrovskyi/videos/688849115469791

   КОСМІЧНИЙ ГЕНІЙ УКРАЇНИ

12 січня - 115 років з дня народження 

Сергія Павловича Корольова

     Сьогодні ми розповідали учням 7-х класів міського ліцею та підопічним Білгород-Дністровського міського територіального центру соціального обслуговування про великого конструктора, засновника практичної космонавтики, академіка Корольова Сергія Павловича.

    Він жив стрімко, ніби знав, що йому життя відвело тільки 60 років. Він вважав, що справжня мрія немає меж, а тому космічні подорожі були длянього повсякденністю, хоча нікому ще не вдалося подолати земне тяжіння.  Він вмів захопити своїми ідеями, і тисячі людей працювали від світанку до півночі, не підозрюя, що є день і ніч, святкові та вихідні дні. Він крокував попереду, і здавалося, що немає перешкод, які зможуть його зупинити.Він так і загинув, миттєво та несподівано, як це було з його ракетами, які іноді вибухали на старті. Але можливо зробити нові ракети, а знайти гідну заміну  йому неможливо! Подальший хід історії лише підтвердив, що незамінні люди є!