1 червня. День захисту дітей.
Бібліотека. Нові зустрічі. Знайомства. Розмови. Творчість. І роздуми!
Літо, привіт! Ми вже вільні!
23 травня відзначають свято на честь українських борців за свободу і незалежність - День Героїв.
Цього дня Україна вшановує пам'ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність і просто зараз ведуть боротьбу проти російської армії за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято - багато українських героїв розплатилися життям заради своєї країни.
Починаючи з 1992 року свято ставало все більш популярним. У День Героїв вітають усіх, хто з ризиком для життя боровся за українську незалежність, а також віддають шану загиблим. Дата присвячена всім українським воїнам-лицарям Київської Русі, козакам часів Гетьманщини, повстанцям, Українським Січовим Стрільцям та воїнам армій УНР та УПА, а тепер ще воїнам АТО та російсько-української війни.
Як відзначають День Героїв України
День Героїв зазвичай відзначають протягом тижня після свята. Для зручності масові заходи переносять на найближчу до дати суботу та неділю.
У 2023 році, в умовах воєнного стану, кожне місто саме вирішуватиме, як саме відзначати Свято Героїв. У багатьох містах в цей день проходять пам'ятні заходи на честь загиблих у війні, а також покладають квіти біля пам'ятників героям України.
Про свято бібліотекар розповіла підопічним Білгород-Дністровського міського територіального центру соціального обслуговування. Відеоматеріали розкрили історію свята та нагадали про сьогодення.
24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської
писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих
рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників
християнства.
Кирило (мирське ім'я
Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті
Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника.
Кирило створив слов'янську
абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської
звукової системи, суттєво змінив,
доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян,
отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
Одночасно зі створенням
абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську
Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість
книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і
книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське
Остромирове Євангеліє (1057).
На основі кирилиці створені
абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської,
сербської, російської, чорногорської.
День вишиванки є неофіційним народним святом, яке
започаткували у 2006 році. Зазвичай День вишиванки припадає на третій тиждень
травня, у четвер.
До речі, святкують це важливе для українців свято не лише у
нас, а й за кордоном: українська діаспора у цей день виходить на площі міст у
вишиванках.
Історія та традиції святкування Дня вишиванки
Свій початок свято бере з ідеї студентки факультету історії,
політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. Акція мала назву Всесвітній день вишиванки,
тоді її підтримали студенти та викладачі ВНЗ.
Нині в День вишиванки школярі, студенти та дорослі одягають
вишиванку та йдуть в ній у звичних справах. Разом із тим, це свято має глибокий
зміст. По всьому світу об’єднуються українці в одній ідеї та показують, що
мають власну самоідентифікацію та національний код.
У цей день варто пам’ятати свою національну та громадянську
позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.
День вишиванки не передбачає обов’язкових заходів, завжди проходить з ініціативи молоді та активних громадян.
Бібліотеки завжди активно приєднуються до святкування Дня вишиванки. Матеріали нашої виставки - цікаві, яскраві та пізнавальні.
Щорічне свято музейництва. В цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали. Вперше Міжнародний день музеїв відсвяткували в усьому світі 1977 року.
Бібліотека запропонувала своїм користувачам знайомство з книжками про музеї світу і України. Окремий розділ виставки розповів про музейні колекції Одеси та Білгород-Дністровський краєзнавчий музей.
В рамках проекту
«Дитячий простір» знайомимо малюків з книжками про живу природу.
У природі все влаштовано дуже мудро. Кожна жива істота має своє місце. Всі живі
організми пов’язані між собою і допомагають підтримувати баланс.
Птахи — маленькі помічники людини. На
перший погляд, їм не під силу якось вплинути на наше життя, але це не так.
Птахи — прекрасні помічники садівників. Вони поїдають комах
— шкідників: гусені, тлю, довгоносиків. А також ними вони вигодовують своїх
пташенят. Крім цього, птиці — великі ласуни. Вони обожнюють їсти насіння
бур’янів. Це є відмінною підмогою городникам, так як зменшує кількість
шкідливих рослин. Не можна не згадати про «санітарів лісу» — дятлах, які
допомагають деревах впоратися з шкідниками.
Є птахи — хижаки, які живляться різними дрібними гризунами,
скорочуючи їх популяцію.
Наші пернаті друзі безпосередньо беруть участь у розмноженні
багатьох рослин. Деякі з них поїдають плоди шипшини, горобини цілком,
перетравлюють їх, а кісточки і насіння виходять природним шляхом — так
розмножуються рослини. Інші птахи ховають в опале листя, жолуді, які після
проростають молодими дубками.
Дуже важливо бути вдячним птахам за їх допомогу. В наших
силах полегшити їм зимівлю: будувати годівниці, підгодовувати їх. Навесні можна
робити для них будиночки — шпаківні.
У наших лісах і
містах можна зустріти безліч різних видів птахів: голубів, воробйов, соловйов і
т. д. Одні радують око своїм яскравим і красивим оперенням, а інші тішать слух
чудовим співом.
Буває, що птахи стають домашніми улюбленцями, членами сім’ї. Наприклад, деяких папуг можна навчити наслідувати людській мові.
Нові книжки вже в бібліотеці! За перемогу в акції співпраці бібліотек із Видавництво «Видавництво» отримали відзнаку і 30 книжок в подару...