Незгасне світло поетичної зорі 

                             Лесі Українки

             театралізована літературна година

  Ювілей Лесі Українки - велике свято! Свято, яке завжди з нами! Ми зустрічаємося з різними категоріями читачів і розповідаємо про нашу Лесю, читаємо її вірші, граємо її казки.  Чергова зустріч з учнями 2-в класу ЗОШ №4(класний керівник - Ноздріна Наталья Володимирівна). Гарні дітки, уважні! Наше спілкування обов'язково продовжимо. 

  Кожний бібліотечний захід, кожна зустріч зі школярами надихає бібліотекарів на нову більш цікаву, більш захоплюючу задумку. Ми бачемо усміхнені, допитливі і уважні дитячі оченята, які  дивляться на нас і ловлять кожне слово! Ми розуміємо: ми - потрібні!

 

ПРОВЕСІНЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ 

година ювіляра

   150 зим і весен проминуло відтоді, коли пораділа, усміхнулась світу Лариса Косач, якій судилося мужнім життям, мудрим поетичним словом вписати своє ім’я на скрижалі Вічності. Відкрити для себе Лесю Українку, ближче познайомитися з творчою діяльністю, особистим життям видатної української поетеси допомогли учням 8-а класу ЗОШ №4 бібліотекарі Разом переглянули цікаві відеоматеріали. Дмитрієва Надія Олександрівна розповіла про подорож Лесі Українки до нашого краю, про перебування її разом з матір’ю на території Аккерманської фортеці. Школярі слухали вірші із циклу «Подорож до моря».

  Дивний талант мала Леся Українка. Якої б теми не торкалося її перо, вона перетворювалася на дорогоцінні літературні перли, де сила образів, поетичного слова і зображення подій робило їх такими чіткими і рельєфними, що назавжди залишаться і в пам’яті , і в серці її вдячних нащадків.

                     ЛЕСИНИМИ СТЕЖКАМИ

                            театралізоване дійство

25 лютого, в день народження Лесі Українки, в нашій бібліотеці відбулося  театралізоване свято. Разом з учнями 1-го класу ЗОШ №4 (класний керівник Крівцова Леся Миколаївна) "лесиними стежками" бібліотекарі повели малечу до чудового світу справжньої літератури. Перший раз в бібліотеці став для дітей дійсно святом: знайомство з великою поетесою Лесею Українкою і її творами для дітей, перегляд лялькової вистави по казці ювіляра "Три метелики", читання віршів поетеси, перегляд анімаційного фільму по казці "Біда навчить" та тізеру до нового фільму "Мавка"(за драмою-феєрією "Лісова пісня"). 

Перша зустріч з бібліотекою - це початок справжньої дружби з цікавими, корисними і веселими літературними подорожами, знайомствами, квестами.

                     "Я жива, я буду вічно жити..."

                  поетична подорож до дня народження 

                                           Лесі Українки

Ювілей Лесі Українки - це дійсно справжнє свято, до якого долучилися всі. Зустріч в Білгород-Дністровському міському територіальному центрі соціального обслуговування пройшла для підопічних. Бібліотекарі розповідали про життя поетеси, читали її вірші, пройшли шляхом Лесі Українки в нашому краї: відвідали Аккерманську фортецю, завітали до Шабо. Творчість української поетеси багатогранна і наше спілкування буде продовжуватися.

                ПРОВЕСІНЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ  

              25 лютого - 150 років з дня народження Лесі Українки

20 лютого, в суботу, в затишному залі Випасненської музичної школи ми говорили про Лесю Українку. Літературна година перетворилася на тематичну годину спілкування. Бібліотекар починала розповідати про життя Лесі Українки, а перед нею здіймався ліс рук. Кожному зі слухачів дуже хотілося розповісти про нашу чудову Лесю Українку - поетесу, письменницю, фольклориста, культурного та громадського діяча. Дуже добре, що діти люблять твори поетеси і вивчають її життя. Бібліотекарі при цьому є помічниками, порадниками і тими, з ким завжди можна поспілкуватися.

               ОБЕРНУЛАСЯ НА ЛЕГЕНДУ

                         до ювілею Лесі Українки

Лютий цього року - це місяць Лесі Українки. Її ювілейний місяць. Бібліотекарі кожен день зустрічаються з різними категоріями слухачів, читачів і всім розповідаємо про нашу Лесю, про її дитинство, зростання, про її велику боротьбу з хворобою, про її Творчість.

 Учнів 8-а та 8-б класів ЗОШ №1 знайомили з історією появи першої збірки поетеси "На крилах пісень"(завідуюча бібліотекою Влезько Світлана).

  "Оце я врешті зладила до друку свої вірші...-написала Леся Іванові Франку 20 квітня 1892 року. - (...)останню коректу, будьте ласкаві, самі протримайте, то вже буде мені на певність, що хоч у моїх віршах і є помилки поетичні, та не буде жодних друкарських.(...) Послухавши Вашої ради, я не містила жодних перекладів, бо й справді, краще їх окремо видати(...). Тепер мені зостається перепросити Вас за прийдешні клопоти та подякувати за добру волю, з якою Ви беретесь мені помагати вийти на світ з моїми піснями".

 За високими вікнами ЗОШ №1 відкривається чудовий вигляд на давню фортецю і саме цю, нашу середньовічну кріпость відвідувала двічі Леся Українка. І будова дуже вразила поетесу, і з'явилися такі строки:

                            Сі круглії вежі й високії мури -

                            Страшні та суворі, непевні, понурі.

                            І скрізь у тих мурах стрільниці-бойниці, 

                            При вежах тих сумнії "темні темниці".

Про перебування Лесі Українки в нашому краї учням розповіла бібліотекар Дмитрієва Надія.

                                           

                               ВЕСЕЛКОВА НАША МОВА

             21 лютого - Міжнародний день рідної мови

   Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.

  Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

В бібліотеці в цей день ми знайомили учнів 5-го класу з цікавими книжками на українській мові, а також спілкувалися з нашими читачами, вчителями-ветеранами, членами літературного об’єднання «Буджак»: Полевою Валентиною Миколаївною та Нікуліною Зоєю Тимофіївною. Валентина Миколаївна пише вірші різними мовами: українською, болгарською, російською. В бібліотеці є авторська збірка віршів «Одещина моя», яка присвячена нашому краю та місту.

 Наші чудові гості друкують свої роботи в пресі, а саме: газетах «Слово Придністров’я» - місцевій та «Роден край» - всеукраїнській державній газеті, яка виходить на болгарській мові.

До свята бібліотека отримала в подарунок декілька книжок з граматики української мови. Дякуємо, Тітова Галино Едуардівно!

Ми вітаємо всіх наших улюблених читачів з Міжнародним днем рідної мови!

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова».

В Україні живе понад 130 національних меншин — носіїв 79 мов. До найпоширеніших з них (кількість носіїв не менше 1 000 осіб), за переписом 2001 року, належать 43 мови, а саме: російська, білоруська, польська, чеська, словацька, болгарська, литовська, латиська, румунська (мова румунів і молдован), іспанська (мова іспанців і кубинців), німецька (мова німців та австрійців), їдиш, таджицька, осетинська, ромська, албанська, грецька (румейські говірки грецької мови), вірменська, новоассирійська (арамейська), арабська, узбецька, казахська, азербайджанська, киргизька, туркменська, татарська (казанська), гагаузька, башкирська, чуваська, естонська, мордовська-ерзя, мордовська-мокша, марійська, комі, удмуртська, угорська, грузинська, аварська, даргинська, лезгинська, чеченська, корейська, в'єтнамська.

Носіїв мов національних меншин залежно від часу поселення в Україні можна об'єднати у 3 групи:

1) здавна, щонайменше з XIX століття, живуть в Україні;

2) з'явилися в Україні між Першою і Другою світовими війнами;

3) почали селитися в Україні після Другої світової війни (з'явилися тут унаслідок посилення зв'язків із країнами третього світу).

Представники першої групи живуть великими скупченнями в певних місцевостях і поширеність їхньої мови локалізована, другої та третьої — розпорошені (переважно в містах), тому точно визначити територію їх поширення неможливо. До першої групи належать носії російської (переважно Схід і Південь України), білоруської (Полісся), польської (Житомирщина, Вінниччина, Галичина, частково Буковина), чеської (Волинь), словацької (Закарпаття), болгарської (Одеська, Запорізька область), їдишу (переважно великі міста Правобережжя і Заходу України — Київ, Одеса, Чернівці), німецької (Захід Закарпаття), румунської (Буковина, Схід Закарпаття, Одеська, Кіровоградська області), албанської (Одеська, Запорізька області), грецької (Донецька область), ромської (Закарпаття, Крим, Одеська область), вірменської (Крим, Галичина, Прикарпаття, Київ, Чернівці, міста Сходу України), новоассирійської (Донецька область, частково міста Наддніпрянщини), татарської (Схід України, переважно Донбас), гагаузької (Одеська область), чуваської (Крим), естонської (Крим), угорської (Закарпаття).

Друга група охоплює носіїв литовської, латиської, частково іспанської (за винятком кубинців, що оселилися в Україні після Другої світової війни), таджицької, осетинської, узбецької, казахської, азербайджанської, киргизької, туркменської, башкирської, комі, марійської, мордовської-ерзя, мордовської-мокша, удмуртської, грузинської, аварської, даргинської, лезгинської, чеченської мов.

До третьої групи належать ті, що розмовляють арабською, корейською, в'єтнамською мовами.

15 травня 2003 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.