Генрі Райдер Хаггард

                                 22 червня 1856 — 14 травня 1925

англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.

   Генрі Райдер Хаґґард народився у Брейденгемі (Норфолк), восьмою дитиною з десяти, у єврейській родині адвоката Вільяма Мейбома Райдера Хаґґарда та письменниці Елли Давтон. Спершу він навчався у парафіяльного священика с. Ґарзінтон (Оксфордшир), і, на відміну від своїх старших братів, які були випускниками різних приватних шкіл, середню освіту від здобував у загальноосвітній школі в Іпсвічі. Так трапилося тому, що його батько, який думав, що Генрі мало що здатен досягти, також не спроможний був оплачувати дорогу освіту в приватній школі. Після провалу вступного іспиту до армії, його відправили займатися до приватного репетитора у Лондоні, щоб підготуватися до вступного іспиту до Міністерства закордонних справ, який він, врешті, так ніколи й не здавав. Під час свого дворічного перебування у Лондоні він познайомився з людьми, які захоплювалися вивченням психічних явищ.

   У 1875 р. Хаґґард на вимогу батька вирушив до Південно–Африканської Республіки працювати помічником секретаря Генрі Бульвера, губернатора провінції Натал. У 1876 р. він був переведений до штату Теофіла Шепстона реєстратором Верховного суду в Трансваалі. Приблизно в цей час він закохується в Мері Елізабет «Лілі» Джексон, з якою має намір одружитися, як тільки отримає оплачувану роботу в Африці. Але його батько проти такого рішення. Коли Хаґґард повертається до Англії, одружується з подругою своєї сестри, Маріанною Луїзою Марджітсон (1859—1943) у 1880 р., і далі в Африку пара вирушає разом. У них народився син Джек, який помер від кору у віці 10 років, та три дочки: Анжела, Дороті і Лільяс. Лільяс пізніше стане письменницею і напише біографію свого батька під назвою «Плащ, який я залишив» (надруковану у 1951 р.)

    Повернувшись назад в Англію у 1882 р., пара оселилася в Дітчингемі, Норфолк, у будинку предків Луїзи. Потім вони жили в Кессінгленді, підтримували зв'язки з церквою у Бунгеї, Саффолк. Хаґґард займався вивченням права і був прийнятий до колегії адвокатів у 1884 році. Його юридична практика була невеликою, тому багато часу він приділяв написанню романів, які були джерелом доходів. З середини квітня 1885 р. приблизно до 1888 р. Хаґґард жив у Лондоні. Саме тут він закінчив роботу над твором «Соломонові копальні» (надрукованому у вересні 1885 р.). Хаґґард перебував під сильним впливом шукачів більших-ніж-життя пригод, з якими зустрічався у Колоніальній Африці, особливо Фредеріка Селоса та Фредеріка Рассела Бернема. Він створив пригоди свого Алана Квотермейна під їх впливом у часи, коли в Африці були виявлені значні запаси копалин, а також руїни древніх втрачених цивілізацій континенту, а саме Великого Зімбабве. Три з його книг, «Майстер» (1896), «Чорне серце й біле серце або Зулуська ідилія» (1896), та «Елісса або Загибель Зімбабве» (1898) присвячені Бернемовій дочці Наді, першій білій дитині, що народилася у Булавайо. Вона була названа на честь виходу книги Хаґґарда «Нада — Лілія».

   Багато років потому, коли Хаґґард став відомим романістом, він зустрівся зі своєю колишньою любов'ю Лілі Арчер, уродженою Джексон. Її покинув чоловік, розтративши кошти, довірені йому, і втік банкрутом до Африки. Хаґґард допоміг повернути їй та її синам будинок і контролював освіту дітей. Лілі зрештою поїхала за чоловіком у Африку, де він перед самою своєю смертю заразив її сифілісом. Потім Лілі повернулася до Англії в кінці 1907 р., де Хаґґард знову підтримував та допомагав їй до самої її смерті 22 квітня 1909 р.

Генрі Райдер Хаґґард помер 14 травня 1925 року у віці 68 років. Його прах покоїться у церкві Дітчингема. Роботи зберігаються у Норфолкському архіві.

  Генрі Райдер Хаґґард брав активну участь у реформуванні сільського господарства і був членом численних комісій із землекористування та пов'язаних з цим відряджень у колонії та домініони. Це призвело до розробки у 1909 р. Законопроєкту розвитку. На виборах до парламенту як кандидат від консерваторів Східного округу Норфолка у 1895 р. на літніх виборах поступився з різницею у 198 голосів. У нагороду за працю на благо Британської імперії він отримав титул лицаря-бакалавра у 1912 р., а пізніше — і лицаря-командора Ордена Британської імперії у 1919 р. На його честь була названа місцевість Райдер у Британській Колумбії.

   Хаґґард передусім відомий своїми романами «Копальні царя Соломона» (і його продовженням «Алан Квотермейн»), а також «Вона» (та його продовженням «Аєша»). Дія цих пригодницьких романів відбувається, в основному, в Африці (хоч в романі «Аєша» події розгортаються в Тибеті). Роман «Копальні царя Соломона» деякі літературознавці називають першим зразком жанру «загублений світ». «Вона» вважають класикою художньої літератури, а якщо взяти до уваги 83 мільйони проданих примірників книжки (лише до 1965 року), то її можна вважати й однією з найпопулярніших книг усіх часів. Хаґґарда знають також завдяки пригодницькій історії про зулусів «Нада — Лілія», а також епічному роману про вікінгів «Ерік Ясноокий». Його твори насичені багатьма стереотипами, пов'язаними з колоніалізмом, але корінне населення зображене з надзвичайною симпатією. Африканцям часто відводять героїчні ролі в романах, хоча головні герої, як правило, європейці.

   1889 року світ побачив історичний пригодницький роман «Клеопатра».

1893 року Хаґґард оприлюднив історично-пригодницький роман «Донька Монтесуми». Його дія відбувається на тлі завоювання Мексики Кортесом, за часів імператора ацтеків Монтесуми.

 Розповідаємо про життя та творчість письменника в програмі інформаційного медіа-каналу "Наше місто" "Цікава книга" в бібліотеці ім. Лесі Українки.

 Як довго ця війна тривала…

22 червня - в Україні відзначається День скорботи та вшанування пам'яті жертв війни. Саме цього дня, 80 років тому, на світанку, нацистська Німеччина напала на Радянський Союз.

Війна забрала життя кожного п’ятого нашого співвітчизника. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в тій жахливій війні.

Пам’ять.

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

Василь Симоненко

В бібліотеці-філії ім. Лесі Українки бібліотекарі з користувачами різних вікових категорій проводили експрес-бесіди «Як довго ця війна тривала…»

#Деньскорботиіпамяті

 Кращий в світі тато!

Разом з хлопчиками та дівчатками з дитячого садочку №5 говорили про батька – голову родини, добувача, годувальника, вихователя і доброго друга для своїх дітей і дружини.

Бути гарним батьком – найбільш відповідальна і потрібна робота в житті кожного чоловіка. Стати прикладом для сина і мудрим наставником для дочки. Навчити, розповісти, захистити, пояснити і зробити все це з любов’ю і терпінням – це може тільки тато.

Діти дуже люблять своїх батьків і висловлюють палку і щиру любов їм, бо знають, що тато створює моральний клімат доброти і сердечності, дисципліни і вимогливості, працьовитості, миру та злагоди в сім’ї.

Який же він мій і твій тато? Кожен з учасників зустрічі дуже хотів поділитися і розповісти саме про свого тата.

Батько, тато… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, з сильним характером та міцними руками – як притисне до себе свою улюблену кровиночку, то так тріпоче маленьке серденько, мало не вистрибне з грудей. А коли тато усміхається, то скільки ласки і тепла у його погляді! Татова любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала.

Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого батька — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї. А кожна маленька дівчинка мріє вийти заміж за чоловіка з чудовими татовими рисами характеру. Наші діти поки ще перебувають у чарівному неповторному світі дитинства, насолоджуються його чудовим смаком.

#Деньбатька

 

Жак-Ів Кусто - людина Океану.

      Французький дослідник морських глибин Жак-Ів Кусто відомий всьому світу, не тільки як вчений, який разом з Емілем Ган’яном винайшов акваланг.

     Завдяки Кусто і його команді людство відкрило для себе досі невідомий підводний світ.

 У серії чудових фільмів про підводне царство Жак-Ів Кусто підняв завісу морських таємниць і загадок затонулих кораблів, познайомив глядачів з унікальними представниками підводної флори і фауни, навчив нас бачити прекрасне в тих куточках світового океану, де, здавалося б, немає і не може бути нічого цікавого.

     Допитлива людина і мрійник Жак-Ів Кусто назавжди залишиться в наших серцях добрим чарівником підводного царства.

Рекомендуємо переглянути: https://www.facebook.com/bilhoroddnistrovskyi/videos/2640718446227816

 Ярмарок книжок

"Поговоримо про модні книги"

Сьогодні ми розмовляли з учнями 8-х класів про сучасні модні книжки. Дізнавалися: що вони читають, що подобається? Пропонували бібліотечні новинки від Українського Інституту Книги.

Книжковий фонд нашої бібліотеки дуже гарний: енциклопедичні видання, пізнавальна література різних галузей, художня література - від класичної до сучасної. Багато є нової літератури українською. Наша розповідь про різноманітні книжки зацікавила і хлопців, і дівчат! Записалися на абонементі і взяли книжки додому! Буде про що потім поговорити!

#новасучаснаукраїнськакнига

 Ось воно яке, бібліотечне літо!

Цього разу до бібліотеки завітали учні 4-х класів ЗОШ №4. І дізналися багато цікавого: і про нові сучасні дитячі книжки, і про авторів та героїв класичної дитячої літератури. Тепер тільки треба вибрати з цих книжок найцікавішу саме для себе! А потім ще одну, і ще... І літо пролетить дуже швидко!

#програмапоповненнябібліотек

#УкраїнськийІнститутКниги

 Дива і таємниці нашої планети Земля

5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря року. Щорічне святкування допомагає привернути увагу людей до екологічних проблем і підкреслює гостру потребу в зміні відношення всіх до природи та її ресурсів. У цей день проводяться різноманітні заходи – вуличні мітинги, «зелені» концерти, конкурси творів і плакатів у дитячих таборах, кампанії з утилізації відходів, прибирання територій тощо. Бібліотеки теж не залишаються осторонь. Бібліотекарі займаються просвітницькою та інформаційною діяльністю.

Ми познайомили учнів 3-го класу ЗОШ №5 з чудовими книжками про світ рослин, тварин, про мікроскопічний світ, про дива земні і космос.

Дуже важливо, щоб дитячі книжки про збереження природи були зрозумілими і цікавими. Саме з такими книжками познайомились діти: «Врятований ліс» та «Первоцвіти». Це – екологічні казки і написав їх священик о. Олег Кобель. Герой книжок – невтомний іжачок Гачок. Він захищає природу, перші весняні квіти, ліс. Завдяки казковому героєві діти засвоїли, що не можна зривати перші весняні квіти, і що їхнє місце не у вазі.

#охоронаприроди