Літературна вітальня
         Великий сміхотворець Остап Вишня
                   до 125-річчя з дня народження

13 листопада 1889 року народився Павло Михайлович Губенко – відомий усій країні письменник-гуморист Остап Вишня. Саме він продовжив в українській літературі традиції Руданського, Глібова, Карпенка-Карого, Котляревського.

Коли ми читаємо твори Остапа Вишні, то в нашій уяві вимальовується такий собі веселий чоловічок, душа компанії, що за словом в кишеню не полізе… Хоч насправді доля одного з найвизначніших і найвідоміших українських гумористів дуже трагічна. Саме про життя письменника розповіли бібліотекарі учням 11-х класів міського ліцею.

 В 1921 році в газеті «Сільська правда» вперше з‘являється псевдонім Остап Вишня. Чому саме так? – ніхто не знає, мабуть, просто сподобалось таке поєднання слів: тепле, українське, і аж посміхнутися хочеться. Принаймні, так пояснює походження псевдоніма внучка письменника. Ще існує такий варіант: "Свій вибір псевдоніма письменник пояснював тим, «що плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути»" (О.Слоньовська)

 Твори Остапа Вишні були дуже популярні у 20-ті роки минулого століття і видавались  великими тиражами. Неписьменні селяни оволодівали грамотою для того, щоб мати змогу самим читати твори Остапа Вишні, а русифіковані робітники вчилися читати українською. Бо ж гумор – то таки сила! Загальний наклад його творів сягнув семизначного числа. Протягом неповних десяти років вийшло близько 25 збірок «Вишневих усмішок» - сільські, кримські, закордонні, кооперативні... Письменник став живою легендою, читачі сміялися, ледь почувши його прізвище, коли Остап Вишня десь виступав.

 Про політичні симпатії Остап Вишня писав прямо: «Будував Україну». Ці переконання підтверджувалися активною діяльністю: «Де співають, - там і я! Де говорять, - там і я! Де засідають, - там і я!»

Патріотичну позицію засвідчує ставлення до рідної мови: «Часто мене запитують, де я мову взяв. Мову свою я взяв з маминої циці. Це - невичерпне джерело мовне. Зверніть увагу на це, матері, і ваших дітей ніколи не доведеться українізувати». Своїми вчителями Остап Вишня називає Агатангела Кримського та Модеста Левицького.

Остап Вишня займає друге після Кобзаря місце за кількістю проданих книг. У іншій державі став би мільярдером. Та хіба б міг він жити деінде? І хіба б могла якась інша культура народити такого генія гумору?! Сила ж його – саме в його народності. «Все життя гумористом ! Господи! Збожеволіти можна від суму!» - писав він.

 Остап Вишня – неперевершений гуморист, в творах якого сміється народ. Сміється над собою, - значить, він має майбутнє!