На
все впливає мови чистота…
9
листопада – День української писемності та мови
Від раннього
дитинства й упродовж усього життя людина пов’язана з мовою. Мова відрізняє людину та підіймає
її над усім світом. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з
бабусиних казок і материнської колискової. Кожен день – це день пізнання і
найкращий вчитель – рідна мова. Вона – наше найзіркіше, найнепомильніше око,
наймогутніша сила. За допомогою мови ми проникаємо в думи і почуття, які
хвилювали людей за тисячоліття до нас. Можемо звернутися до своїх нащадків і
передати їм найсокровенніше. Мова – найвірніший посланець з минулого в
сьогодення і з сьогодення у майбуття. Це схованка мудрості і невмирущості
народу.
Мова несе багато
функцій, вона є засобом консолідації суспільства. Кожна національна мова є
унікальною загальнолюдською цінністю як неповторний спосіб пізнання світу.
Великий педагог Костянтин Ушинський писав, що
коли дитина вивчає рідну мову, вона «п’є життя і силу з рідної груді рідного
слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець;
воно знайомить її з характером людей, що її оточують, з суспільством, серед
якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити
жоден історик; воно вводить і в народні вірування, в народну поезію, як не міг
би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські
погляди, яких, звичайно, не міг би дати жоден філософ». Невипадково великий
французький філософ Вольтер стверджував, що основні європейські мови можна
вивчити за шість років, а свою, рідну, треба вивчати все життя.
Бібліотека
допомагає всім бажаючим вивчити і вдосконалити знання рідної мови: мовознавчі
заходи проводяться для різних категорій читачів, поповнюється та пропагується
фонд літератури з мовознавства.
Книжкова виставка-порада «На все впливає мови
чистота» знайомить відвідувачів з довідковою та учбовою літературою з
української мови, розкриває велику кількість дуже цікавих статей зі спеціальних
періодичних видань про культуру мовлення.
Все в тобі
з'єдналося, злилося –
Як і поміститися
в одній! –
Шепіт
зачарований колосся,
Поклик
із катами на
двобій.
Ти
даєш поету дужі
крила,
Що
підносять правду в
вишину,
Вченому
ти лагідно відкрила
Мудрості
людської глибину.
І тобі рости
й не в'януть
зроду,
Квітувать
в поемах і
віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна
і замріяна душа.
В.Симоненко
МОЯ МОВА
Немає коментарів:
Дописати коментар
Помни: слово - не воробей!