26 квітня - День Чорнобильської трагедії

"Якщо вже вижив — то живи!

Не проживай — живи на повну.

І кожен божий день наповнюй

Смарагдом свіжої трави,

Медами спілої черешні,

Коханням милої нарешті —

Хоч і до втрати голови!

Але ніколи не пливи

Безвольно вниз за течією..."

Володимир Шовкошитний

 З ВЕЛИКОДНЕМ!

Закінчується квітень... Землю огорнуло лагідне тепло. Сходить картопля, побілені хати й прибрані міські квартири, випрано все, що можна було випрати; у палісадниках, на дачах червоніють тюльпани, вздовж доріг здивовано озирають на світ кульбаби. Все, як було... До війни...

Все так і буде! Після Перемоги!

Ми мусимо і повинні перемогти і жити! І - живемо! І головне пам'ятати, що поруч є ті, кому потрібно допомогти, кого треба втішити. Це милосердя заповідав нам Той, до кого звертаємось у хвилини відчаю й безнадії.

Бібліотека завжди поруч і завжди допоможе і підтримає!

Христос Воскрес!

 Вперед у майбутнє:

відкриваємо таємниці космосу

Книжкова виставка до

Всесвітнього дня авіації і космонавтики – 12 квітня

Ще на зорі свого існування людство завжди дивилося в небо, коли з захопленням, коли з осторогою, спостерігаючи нескінченний розсип сяючих точок. Цей неосяжний простір, в якому наша блакитна планета є лише крихітною піщинкою, приховує незвичайні та захоплюючі явища і об’єкти, інколи незрозумілі, інколи лякаючі.

Унікальні зірки, планети, комети, галактики… Можливо, бажання заглянути в таємниці Всесвіту допоможе знайти відповідь на питання стосовно самого існування нашої цивілізації, а вивчення цих космічних об’єктів дасть пояснення багатьом загадковим явищам на нашій планеті. Наука шукає відповіді на питання про те, як утворились ці унікальні космічні об’єкти, але рівень наших знань все ще недостатній, щоб розкрити усі їх таємниці.

Матеріали бібліотечної виставки розраховані на дитячу аудиторію, адже саме їм, поки що дітям, відкривати для нашої країни космічні шляхи. Для них, для справжніх дослідників світу ця виставка. Книжки та журнальні статті познайомлять читачів з одвічними мандрівницями — кометами, розкажуть найцікавіші факти про планети і супутники, зірки і пульсари, дивовижні небесні тіла. Відкриють незнані простори і дозволять розглянути унікальні фото, зроблені за допомогою космічних апаратів і найбільших телескопів світу.

Кожне покоління має своїх кумирів і у 50-60-ті роки 20 століття майже всі хлопчики (і багато дівчаток!)мріяли стати космонавтами. Прикладом для них став Юрій Гагарін, який вперше в історії людства здійснив політ у космос і пробув там 108 хвилин.

Людина завжди хотіла літати в небі як птах, а вдивляючись у темні глибини космосу, де таємничо мерехтіли зірки, їй не давали спокою питання: «Чи самотні ми у Всесвіті? Що там навкруги? Чи є там інші цивілізації? Чи існують інші планети?…"

Незалежна Україна упевнено увійшла до складу космічних держав світу завдяки сформованому науковому і виробничому потенціалу космічної галузі. Перший космонавт незалежної України – Леонід Каденюк. В бібліотеці є унікальне видання, яке знайомить читачів з життям цієї людини.

Приходьте, приводьте дітей і читайте!

 БУДЬТЕ ЗДОРОВІ:

 корисні поради від бібліотекарів

Щорічно в усьому світі відзначається важлива подія - День здоров'я. Суть цього свята полягає в тому, щоб нагадати людям про те, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття.

Людина повинна дбати про своє здоров’я, адже від того, як ви почуваєтеся, залежить, чи зможете ви допомогти своїм рідним, чи не станете ви важким тягарем для них.

У людини завжди є вибір. Тільки треба пам’ятати, що з одної сторони терезів – здоров’я і життя, а на другій – хвороби і смерть.

Ще з давніх часів лікарі та філософи відмічали, що без фізичного руху неможливо бути здоровим. Давньогрецький філософ Платон називав рух – «цілителькою частиною медицини», а Плутарх – «коморою життя». Все про здоров’я ви зможете дізнатися, коли завітаєте до нашої бібліотеки!

Доброго здоров’я!

СВЯТО ДИТЯЧОЇ КНИЖКИ

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає День дитячої книги. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває дітям двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

В цей день наші улюблені читачі приходять до бібліотеки, знайомляться з новими книжками і дарують подарки – свої книжки - до бібліотеки. Дякуємо!

 «Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим» (М. Стельмах)

Міжнародний день птахів проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Вперше цей день як масове свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.

Мета всіх заходів – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.

Птахи живуть на планеті понад 150 мільйонів років, немає на Землі такого куточка, де б їх не було. Природно при цьому, що їхній зовнішній вигляд є досить різноманітним і способи життя відрізняються.

Неоціненну користь приносять птахи людині. Вчені підрахували, що на ділянці 1 кв. км птахи знищують не менше ніж 25 кг комах. До того ж вони є досить спритними і діяльними. Пара синиць може «обробити» за день близько 40 яблунь, збираючи з них шкідників. Але птахи знищують комах вибірково. Дятли зазвичай віддають перевагу короїдам, сіра мухоловка – летючим комахам, переважно мухам, іволга живиться в основному волохатою гусінню. Є також види, які не дуже вибагливі до їжі, з комахоїдних – це шпаки та воронові.

Птахи знищують не лише шкідливих комах, а й багато шкідливих гризунів, які часто завдають значних збитків урожаю сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що сови та більшість денних хижих птахів з’їдають величезну кількість мишей-полівок та інших гризунів.

Птахи також сприяють поширенню дерев та кущів. Наприклад, сойка живиться не лише комахами та гризунами, восени вона збирає про запас жолуді, розносячи їх по лісу, ховаючи біля пнів, під листям та в інших місцях. Багато птахів (шпаки, дрозди, сірі куріпки, тетеруки) восени та взимку живляться переважно ягодами горобини, калини, терену, малини, бузини, насіння яких вони переносять на значні відстані.

Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі.

Бібліотечна книжкова виставка допоможе відвідувачам більше дізнатися про пташиний світ.

 Нація, яка читає - НЕПЕРЕМОЖНА!

Тиждень дитячого читання 2022 триває! Читачі наші дуже різні: спокійні, мовчазні, але є також інші, такі, яким дуже хочеться поділитися прочитаним. Як Андрійко, учень 2-го класу. Йому дуже подобається в бібліотеці і він дуже любить читати!

До бібліотеки приходять не тільки дітлахи, але й батьки за книжками для своїх дітей. І кожен відвідувач говорить: «Добре, що ви є!»

 Велич творця. Микола Лисенко

22 березня 1842 року народився Микола Віталійович Лисенко - композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, збирач пісенного фольклору та громадський діяч Свій перший музичний твір – "Польку" – він написав у 9 років. А в Європі його музичні інновації стали використовувати лише через десяток років.

Ім'я Миколи Лисенка в історії української культури тісно пов'язане з епохою, протягом якої відбувалося становлення української музики як професійного роду діяльності творчих людей. У більшості випадків Лисенко сприймається саме як композитор, але його внесок у розвиток українського театру і культурного освіти воістину величезний. У числі головних заслуг знакової для всієї України творчої людини можна назвати наступні:

-як композитор Лисенко є засновником національної композиторської школи в Україні, його називають автором національної музичної мови;

-в часи, коли українська мова навіть не вивчалася в школах, а патріотичні рухи були під суворою забороною імперської влади, Лисенко присвятив своє життя розвитку української культури;

-мистецтво Лисенко використав які зброю для боротьби за пробудження національної самосвідомості рідного народу. Досягненню цієї мети він присвятив все своє життя, свій талант блискучого піаніста-віртуоза і хорового диригента, видатного педагога і безкомпромісного в боротьбі за Україну громадського діяча.

 «Бувайте здорові, живий відтворюваче України, слава Вам!» -

цими словами Ілля Рєпін привітав Миколу Пимоненка із ювілеєм.

Микола Корнилович Пимоненко (1862 – 1912). Український художник і живописець, учень видатних українських художників М. Мурашка, Й. Будкевича, Х. Платонова, академік Петербурзької академії мистецтв і автор багатьох картин на різну тематику, проте з єдиним спільним – любов’ю до України та вираженням її самобутності. Народився 21 березня.

Художник довгий час навчався у Петербурзькій академії мистецтв, але згодом повернувся до рідного Києва, де працював до останніх днів свого життя. Викладав спочатку у Рисувальній школі Миколи Мурашка, а після її закриття був викладачем малювання в Київському політехнічному інституті.

Його спадщина як маляра нараховує понад 1000 робіт.

Саме він виконав образи Святої Анни і Миколи Мирлікійського та деякі інші образи на фронтоні у Володимирському соборі в Києві А згодом за ці розписи отримав орден Святої Анни ІІІ ступеня.

На академічних виставках з’являлися його картини «Після аукціону», «На канікулах» та інші, а вже з кінця 1880-х років провідною темою його творчості стало зображення звичайного, побутового життя українського села.

Микола Пимоненко — справжній, визнаний майстер саме побутового жанру. Теми і сюжети його творчості життєві і тим самим вони глибоко вражають і хвилюють душу глядача. Увага митця зосереджена на показі побуту та звичаїв, повсякденного життя селянства (весілля, побачення, повернення з роботи, сватання, тощо).

Окрім того, одна з його картин – «Гопак» – успішно експонувалася на виставці в паризькому Салоні у 1909 році.

Навесні 1908 року Казимир Малевич побачив картини Миколи Пимоненка на міжнародній виставці в Парижі. І одразу автор “Чорного квадрата” вирішив:

— Все, їду до Києва. Познайомлюся з Пимоненком. Це диво! Стільки мольбертів, на кожному — життя України.

Найбільше глядачів на виставці збирала картина «Гопак». Українка у танці символізувала нескореність України.

Невдовзі Пимоненко одержав офіційне запрошення прибути в Париж для вручення йому найвищої нагороди – Великої золотої медалі. Тоді ж Лувр придбав це полотно.А це вже багато каже про художника і його майстерність.

Миколу Пимоненка сміливо можна назвати гордістю української спадщини талантів, натхненням для сучасного покоління, прикладом того, що українці були й залишаються талановитими, гідними не тільки визнання в рідній країні, але й у світі. Тож пам’ятаймо і пишаймося.

За матеріалами: http://slovopys.kubg.edu.ua/vydatnyi-ukrainskyi.../

 БІБЛІОТЕКА СЬОГОДНІ І ЗАВЖДИ. 

10 березня 2022 року

Бібліотека - це місце, де на вас завжди чекають. З книжками, інформаційними матеріалами, порадами, моральною підтримкою та співчуттям.

Сьогодні це зрозуміло, як ніколи!