БІБЛІОТЕКА ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ М. БІЛГОРОДА-ДНІСТРОВСЬКОГО

вівторок, 7 травня 2019 р.

Книжковий калейдоскоп

«Безцінна спадщина Шекспіра»

Бібліотекарі до дня народження Вільяма Шекспіра підготували розповідь про його життя і творчість для учнів 10-го класу ЗОШ №6

Здавалося б, про Вільяма Шекспіра за чотири століття, що віддаляють нас від його епохи, такої щедрої на таланти, сказано вже багато. І не просто багато, а безмежно багато. І не тільки сказано, але й написано, зіграно, намальовано, проспівано. За підрахунками вчених, кожні вісім хвилин у світі з’являється нова шекспірознавча розвідка. Нáклади його творів за чисельністю поступаються лише Біблії. Його сонети перекладено на п’ятдесят мов світу, в тому числі і на такі екзотичні як африкаанс, зулу, суахілі, йоруба та хаусса.

Магічний вплив Шекспіра на духовне буття людства з плином часу помітно зростає: його п’єси не сходять зі сценічних підмостків, посідаючи найпочесніші місця в репертуарах кращих театрів світу. Не згасає й інтерес читацької публіки до його драм, герої яких давно вже стали вічними образами світової літератури.

За чотири століття, що віддаляють нас від шквалу овацій, яким зустрічала публіка славнозвісного “Глобуса” прем’єри п’єс Великого Вілла, про нього було написано стільки текстів, що нині їхній загальний обсяг в тисячі разів перевищує обсяг шекспірівського канону, до якого входять 37 п’єс, збірник зі 154-х сонетів, дві великі та декілька малих поем.

І сьогодні не втрачають актуальності слова Емерсона: «В наш час література, філософія і саме мислення стали шекспірівськими. Його думка – це той горизонт, поза який наш сьогоднішній зір не сягає». Пророчий зміст емерсонівських слів підтверджують і численні шекспірівські алюзії та ремінісценції, якими рясніє література останніх чотирьох століть.

У гравітаційне поле магічної Шекспірової музи потрапляли Джон Мільтон і Вольтер, Ґете і Джейн Остін, Пушкін і Гюґо. Присутність шекспірівської інтертекстуальності очевидна у творах Стендаля і Тургенєва, Джеймса Джойса і Томаса Еліота, Толкіна і Стейнбека, Фаулза і Мердок, Апдайка і Претчета. Все це засвідчує невичерпність його креативних ресурсів і з усією очевидністю доводить слушність славнозвісного ґетівського вердикту: «Шекспір, і краю йому немає».

Амбіційне прагнення осягнути естетичну природу Шекспірових мистецьких прозрінь стимулює художні пошуки не лише літераторів. Архів німецького англіста Хорса Оппеля – збирача живописної шекспіріани – налічує 7 тисяч ілюстрацій, серед яких серія гамлетівських літографій Ежена Делакруа, полотна прерафаеліта Данте Габріеля Росетті, Артура Г’юза, Джона Еверетта Міллé, картини Михайла Врубеля та графіку Сави Бродського, який проілюстрував майже весь шекспірівський канон. Музична Шекспіріана, до творення якої долучилися такі видатні композитори як Берліоз, Бетховен, Верді, Чайковський, Прокоф’єв, Шостакович, включає і опери, і симфонії, і балети, і навіть естрадні та бардівські пісні.

Протягом XX століття побачили світ 385 кіно- та телеадаптацій Шекспірових п’єс. Серед них – шедеври Франко Дзефіреллі, кітчева версія “Ромео і Джульєтти” База Лурмана, постмодерністський “Гамлет” Майкла Альмерейди, комікс Ніла Геймана. Поставити на сцені чи екранізувати твір Великого Вілла мріє чи не кожний режисер, а успішно зіграна роль шекспірівського персонажа давно вже сприймається як найвищий прояв акторської майстерності.

Важко назвати сьогодні таку сферу людського життя, де не давався би взнаки вплив Шекспірового генія. Він є творцем великої кількості метафор, які ввійшли до культурного фонду Західної цивілізації. Деякі з них – приміром, «All world’s a stage, and all the men and women merely players» (“Весь світ – театр, і люди в нім – актори”), «To be or not to be» (“Бути чи не бути”) – стали своєрідними формулами, що пояснюють механізми людської самоiдентифікації чи самопрезентації в соціумі. Інші ж – як-то «something’s rotten in the kingdom of Denmark» (“в державі Датській завелась гнилизна ”) чи «the time is out of joint» (“звихнувся час наш”) – набули сили культурних кодів.

Найголовніше, що залишив нам Шекспір – це його твори, дивовижна мистецька аура яких дає нам шанс піднятися над буденністю, прилучитися до трансцендентного. Він розширює наші мисленнєві горизонти, відкриваючи перспективи виходу з кризових ситуацій.