НЕТЛІННА ПАМ'ЯТЬ СЕРЦЯ
       година історичної пам'яті в бібліотеці
                    Підвівсь і впав...У теплих ще очах
                          Відбивсь Дніпро і обрис міста Кия...
                          Текли піски, допоки не закрили
                          Вузький окоп. Траву посіяв Час.
                          Уже давно відковані плуги,
                          Цвітуть жита, до школи йдуть хлоп'ята.
                          А він, обнявши рідні береги,-
                          Не випуска з правиці автомата.
                          Вже з каски виросли волошкі голубі,
                          Із дула піднялися мирні маки,
                          А він не чув, що травень дав відбій,
                         Він день і ніч продовжує атаку.
                         Пливе земля на хвилях солов'їв,
                         Тече Дніпро у веснянім огромі,
                         А в нього - бій, за нашу пам'ять бій,
                        Щоб не було ніколи Невідомих.
                                                                            Борис Чіп

Як історики, так і психологи одностайні: людство здатне пам'ятати, співпереживати і безпосередньо вчитися на уроках пережитого впродовж трьох-читирьох поколінь. Тобто доки поруч ті, що пережили вікопомну подію. Далі - вона , звісно, не підлягає забуттю, проте відходить в історію, вчитися в якої здатний, на жаль, не кожний...
Цими травневими днями ми відмічаємо 74-річницю Великої Перемоги - воїстину всенародне свято. Свято Перемоги в найжорстокішій і найкровопролитнішій з війн за всю історію існування людства. Її жертвами стали понад 50 мільйонів людей, своїм чорним крилом вона зачепила кожну родину. Чи достойно ми несемо естафету пам'яті предків, чи засвоїли уроки Великої Перемоги, чи здатні зробити висновки з історичних подій? 
Про це розмовляли бібліотекарі з учнями 9-го класу ЗОШ №4 під час години історичної пам'яті "Нетлінна пам'ять поколінь"