ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ

      екологічний марафон

ДОЛИНА НАРЦИСІВ -

унікальна пам’ятка живої природи. Вона знаходиться на околиці Хуста в урочищі Кіреші між ріками Тиса та Хустець на Закарпатті. За легендою, саме у дзеркальних водах Хустеця син річкового божества Кефісса і німфи Ліріопи – Нарцис побачив своє відображення, закохався і помер від туги. А на березі річки з’явилася ніжна квітка з холодною красою і з ароматом, який дурманить.

Природа цього унікального природного об’єкту походить із льодовикового періоду. Вчені припускають, що в наслідок певних геологічних катаклізмів льодовик, сповзаючи з гір, захопив цілий пласт родючих порід із гірськими рослинами, серед яких були нарциси.

Популяція нарциса вузьколистого, який тут росте, унікальна тим, що знаходиться не в горах, а на рівнині 180-200 метрів над рівнем моря. Подібні природні об’єкти збереглися в Альпах, гірських районах Румунії та у деяких Балканських країнах, однак менші за площею і на висоті понад 1000 м.

Охороняти долину почали ще за часів Австро-Угорщини. Уряд Чехословаччини також приділяв увагу збереженню заповідної зони. За часів радянської влади цю територію віддали під сільгоспугіддя і лише завдяки клопотанням професора В. Комендара значна частина її була передана під охорону Карпатському біосферному заповіднику. Площа заповідника складає 257 га, тут ростуть понад 500 видів рослин, 15 з яких занесені до Червоної книги. Загальна площа нарцисових полів сягає близько 170 га.

Цвітіння в «Долині нарцисів» зазвичай починається у першій половині травня та триває близько двох тижнів. У цей період сюди приїздять тисячі туристів не лише з України, а й з-за кордону. Охоронці стежать, щоб відвідувачі не топтали й не зривали нарциси, а на зухвалих порушників чекає солідний штраф. На жаль, навіть такі заходи не вберігають квіти від знищення й «Долина» поступово зменшується. До несприятливого людського фактора додаються також природні – зміна вологості й клімату.

З «Долиною нарцисів» пов’язано багато легенд та переказів, які розповідаються багато століть. 

Використані матеріали із журналу "Жінка", 2015 рік, №4