вівторок, 8 грудня 2020 р.

 

          ПОСЕЙДОН ЧОРНИЛЬНОГО МОРЯ

                             РОБЕРТ ЛЬЮІС СТІВЕНСОН          

        (1850-1894) 




  Англійський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, літературний критик, поет, шотландець за походженням, Роберт Льюіс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії, "місті вітрів" Единбурзі.

 Гостро відчуваючи суперечності між реальністю і мрією, він шукав у звичайному надзвичайне, героя в простій людині. Подорожі, пригоди, небезпеки потрібні для того, щоб надати життю яскравість і повноту, прорвавши монотонність буднів, побачити таємницю і красу світу. Письменник утверджував мужній оптимізм і віру в цінність добра, мав юнацьку романтичну спрямованість до прекрасного. Розглядаючи літературну професію з морального боку, Стівенсон підкреслював, що письменникам необхідно прагнути до правди життя, щоб людина "не вважала себе ангелом чи чудовиськом; не сприймала навколишній світ за пекло; не дозволяла собі уявляти, начебто всі права належать її касті чи її батьківщині".

  Ця людина-легенда, яка прожила всього сорок чотири роки, навіть зі своєї біографії зуміла створити захоплюючий роман. Зборознивши на вітрильному "Срібному кораблі" південні моря, він навіки знайшов свій "острів скарбів" на Самоа в Тихому океані. Завдяки Стівенсону цей далекий острів став духовним центром і місцем літературного паломництва. Він помер там надто молодим і надто улюбленим. Туситала — оповідач історій (так нарекли його віддані самоанці) похований місцевими жителями на вершині гори Веа, як він провістив у своєму поетичному "Реквіємі". Рядки "Реквієму" викарбувані на надгробній плиті.

 https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4364

                                                             Р.Л. Стівенсон, Реквієм

                                                                                                                          переклад  Валентина Бута

 

Під широким і зоряним небом

                                                          Покладіть у могилу мене ви.

Радо жив, радо йду до Еребу

                                                           І така моя воля остання.


        На камені вибийте декілька слів:

                “Ось тут він лежить, де й лежати хотів.

           Додому вернувся моряк із морів,

              Мисливець прийшов з полювання.

https://www.facebook.com/758352571012890/videos/158058322673447

Немає коментарів:

Дописати коментар

Помни: слово - не воробей!

  «В сузір’ї слів, і квітів, і зірок» Бібліотека Ім. Лесі Українки м. Білгород-Дністровський в рамках #Національного_тижня_поезії для підо...