НОВОРІЧНА ЛИСТІВКА:

                            Подорож у часі

     Напередодні новорічних свят хочеться пригадати про такий зворушливий атрибут святкового настрою, як новорічна вітальна листівка. Сьогодні, в час інтернету, ми забули про такий спосіб привітання друзів, близьких. Бібліотекарі пошукали вдома і знайшли багато цих невеликих кольорових картинок, які нагадали дитинство... А давайте ми разом повернемося в минуле і пригадаємо історію виникнення листівки!

  Відомо, що аналоги сучасних вітальних листівок китайці використовували понад тисячу років тому. Але спочатку на них вказувалося лише ім’я людини, яка здійснила візит до господаря будинку, але не застала останнього на місці.

    Спочатку виникли написи, що супроводжують новорічні подарунки, а потім - власне привітання. Цікаві побажання, які супроводжували ці подарунки. Найчастіше бажали (як і в наш час) щастя, здоров’я, довголіття та благополуччя. А ось на острові Гельголанд в Балтійському морі люди спрадавна бажали один одному «спокійного серця».

    Вважається, що звичай обмінюватися до Нового року вітальними листівками виник в Англії. Першим відправив новорічне привітання поштою англієць Генрі Коул, вітаючи своїх друзів з наступаючим 1843 роком. Пізніше саме він звернувся до свого друга Джона Герслі з проханням намалювати новорічну листівку. З цього ескізу в Лондоні була надрукована перша партія, що складається з тисячі екземплярів новорічних листівок.

  Яка з цих версій більш правдоподібна, точно не знає ніхто. Одне відомо достеменно й безсумнівно: перша поштова листівка з’явилася з приводу Нового року. Вже у першій половині XIX століття кількість вітальних листівок обчислюється десятками мільйонів, вони заповнюють усі європейські країни. Спочатку на листівках найчастіше зображувався Христос-дитина у яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з’являється Санта-Клаус і конструкції з букетів, гілок і ялинкових прикрас.

  Перші українські різдвяні та новорічні листівки почали видавати в Києві ще на початку ХХ ст. І вони відразу набули популярності.

  У Росію листівки перший час привозилися з-за кордону, в основному з Німеччини. Перші російські різдвяні листівки були випущені з благодійною метою Петербурзьким комітетом, що видав до Різдва 1898 року серію з декількох десятків листівок за малюнками відомих петербурзьких художників. Незважаючи на те, що тираж кожної листівки становив приблизно 10 тис. екземплярів, їх швидко розкупили, тому наклад довелося повторити. Це були не просто листівки, а витвори мистецтва, що представляли таких художників, як Бакст, Бенуа, Білібін, Маковский, Реріх та інші. Не дивно, що ці листівки на той час коштували дуже дорого. Що стосується сюжетів, то тут панував російський стиль із засніженими хатинками, церквами, лихими трійками й ошатними селянськими дітьми. Кінець усій цій пишноті поклала Перша світова війна.

   Після 1917 року випуск вітальних листівок був визнаний буржуйським забобоном і повністю зупинений радянським урядом. Але звичай посилати святкові поздоровлення продовжував існувати. Для цього використовувалися будь-які намальовані зображення або вирізані картинки. Із приводу появи перших радянських новорічних карток існують деякі розбіжності. Можливо, вони повернулися разом із дозволом святкування Нового року. Або видавалися обмеженим накладом до Нового, 1945-го, року. Можливо, що першими після перерви в нашу країну потрапили знову листівки із заходу – в грудні 1944-го зі звільнених від фашизму країн Європи наші воїни стали надсилати своїм родичам додому небачені досі барвисті іноземні новорічні та різдвяні листівки. Це могло змусити партійне керівництво СРСР налагодити виробництво власної, «патріотично налаштованої» продукції.   

       Масовий випуск новорічних листівок почався тільки наприкінці 50-х років. На перших радянських новорічних листівках зображувалися щасливі родини й керівництво країни, пізніше до них приєдналися персонажі з мультфільмів. А вже через якийсь час промисловість випускала найширший асортименти листівок, що приємно радували очі на вітринах магазинів, заповнених традиційно мінімалістично оформленою друкованою продукцією. І хоча якість друку та яскравість фарб радянських листівок поступалися імпортним, але вони приваблювали доступністю і близькістю тем.

   Хочеться вірити що сьогодні, в новому тисячолітті, за часів так званого електронного спілкування через інтернет, ми збережемо традицію наших пращурів і будемо вітати наших близьких та знайомих зі святами саме листівками. Правду кажучи, сьогодні розмаїття листівок дуже велике, воно просто вражає! Але, переглядаючи листівки 60-80-х років, зненацька охоплюють радісні спогади дитинства: ялинка зі справжніми скляними іграшками, цукерки – з особливим присмаком дитинства, подарунки, тепле родинне коло…