Про українця, який відмовився бути бідним

(7 липня - 100 років з дня народження Петра Яцика)

ЯЦИК Петро Дмитрович (07.07. 1921—08.11.2001) — українсько-канадський меценат, культурний і громадський діяч. Народився в с. Синевидсько-Вижнє (нині смт Верхнє Синьовидне) в сім’ї Дмитра Яцика і Марії, уродженої Меленчук, був старшим сином серед 9-х дітей. Навчався на сільсько-господарських курсах, працював механіком на тепловозі, згодом був організатором молочарського виробництва. Під час гітлерівської окупації брав участь в українському русі Опору, пізніше емігрував, навчався у вищих школах Регенсбурга та Мюнхена (обидва міста в Німеччині). 1949 переїхав з родиною до Канади, де досягнув значних успіхів як підприємець. Став власником компанії "Промбанк Інвестмент", очолював інвестиційні компанії з будівництва та продажу промислового і нерухомого майна.

Від 1960-х рр. розпочав низку меценатських акцій на підтримку української науки й освіти, зокрема історичної науки. Спонсор "Енциклопедії українознавства". Відіграв важливу роль у становленні вічного фонду для 3-х кафедр українознавства Гарвардського ун-ту (США), створив фонд ім. П.Яцика в цьому університеті, сприяв розбудові кафедри українознавства в Торонтському університеті. З 1967 року став співзасновником патронату НТШ в м. Марсель (Франція). В 1986 році створив Освітню фундацію Петра Яцика, котра фінансувала низку академічних програм у провідних університетах світу (Колумбійський (США), Лондонський (Велика Британія), Торонтський і Ун-т Альберти; обидва в Канаді), призначала стипендії сучасним українським історикам. Окрім того, у 1990-ті рр. фундація уклала угоди з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України, Запорізьким університетом та іншими освітніми й академічними інституціями. Активно сприяв програмі публікації історичних праць і джерел в Україні. За фінансової підтримки Яцика реалізовано низку важливих академічних проектів, зокрема, в Канадському інституті українських студій при Університеті Альберти в м. Едмонтон (Канада) розпочався переклад англійською мовою та видання з ґрунтовними науковими коментарями класичної студії М.Грушевського "Історія України-Руси".

Від 1991 Яцик регулярно відвідував Україну, надавав матеріальну й моральну підтримку багатьом науовим, освітнім та культурно-громадським проектам. В 1995 році заснував і став першим президентом Ліги українських меценатів у Києві. За ініціативи Петра Яцика проводилися конкурси на кращий підручник з історії України й фінансувалося їхнє видання. У 2000 році Яцик ініціював важливий освітній і культурно-громадський проект "Вивчаймо та плекаймо українську мову". Доброчинна і громадська діяльність Петра Яцика здобула міжнародне визнання. В 1995 р. Університет Альберти удостоїв Яцика почесним званням доктора права. У 1996 він був обраний до Національної дорадчої ради Інституту Гаррімана при Колумбійському університеті та нагороджений Президентом України Л.Кучмою спеціальною грамотою за сприяння розвиткові української науки, освіти і культури.

Помер у м. Торонто (пров. Онтаріо, Канада).

За матеріалами #ІнститутісторіїУкраїни

В бібліотеці представлені для ознайомлення матеріали про видатного мецената. Старші відвідувачі можуть отримати багато цікавої інформації, а молодші познайомитися з життям людини, яка досягла всього в житті сама.

https://www.facebook.com/bilhoroddnistrovskyi/videos/328486978817574