На відвідини до Лесі

25 лютого день народження - Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки).

Про Лесю Українку як письменницю, поетесу, драматурга, перекладача знає кожен. Її творчість вивчають в школах, розповідають в дитячих садочках і в бібліотеках. Кожного року в день народження Лесі Українки в нашій бібліотеці проходять різноманітні заходи. Сьогодні – це цікава розповідь для малечі про найвидатнішу українку, людину, яка дуже любила дітей, писала для них казки, вірші і навчала. Так, до талантів Лесі Українки сміливо додаємо педагогічні досягнення.

У чотири роки майбутня письменниця навчилася читати, а у дев’ять – написала першого вірша «Надія». Леся Українка разом з братом навчалася грі на фортепіано, деякий час брала уроки малювання у Київській рисувальній школі. За допомогою вчителів вивчає грецьку і латину, а завдяки матері — французьку і німецьку мови. Самотужки оволоділа англійською, грецькою, латинською, польською, болгарською мовами, бралася за вивчення грузинської, шведської, іспанської. За порадою матері, у юному віці разом з братом Михайлом переклала «Вечори на хуторі під Диканькою» Гоголя.

У родині Косачів було четверо молодших дітей і Леся Українка часто брала на себе обов’язки виховательки та вчительки: влаштовувала різні дитячі свята, спектаклі, давала уроки іноземних мов, вчила грати на фортепіано. Під час виїздів за кордон на лікування навчала дітей з українських родин, а коли в Єгипті вивчила арабську мову – то потім навчала грамоті двох арабських хлопчиків.

Про Лесю Українку згадують, як про талановитого організатора дитячих спектаклів. У Колодяжному задумала зробити ляльковий театр, разом з родиною ставили п’єсу Олени Пчілки «Кармелюк». Разом всі робили ляльки, декорації, навіть пожежу панського будинку, підпаленого Кармелюком. Як згадує сестра Ольга: «Леся була за режисера, художника, артиста – за все». Ставили в родині і дитячу оперу Миколи Лисенка «Коза-Дереза». Остап Лисенко про це згадує: «Вся опера – для дітей: і глядачі, і виконавці – діти. Леся разом з моєю матір’ю розучувала з нами наші ролі, допомагала шити звірячі убрання, а на самих спектаклях була і режисером, і балетмейстером. Клопітка то була справа, де всі дійові особи були ми, діти. Пам’ятаю, що саме я завдавав їй найбільших прикрощів, бо партія вовка довго не давалася мені, п’ятирічному виконавцеві». Ставила ще опери Миколи Лисенка «Зима й весна», «Пан Коцький» та ін.

Діти, яким пощастило в дитинстві зазнати педагогічного впливу Лесі Українки, відзначають її витримку, тактовність, привітність.

Все реакции:

11