понеділок, 18 лютого 2019 р.


Літературно-природнича подорож «Чому я пишу про ліс»
  Вихованці старшої групи дитячого садочку №5 здійснили цю подорож разом з бібліотекарями і познайомилися з чудовим дитячим письменником, натуралістом - Віталієм Біанкі. Співуче прізвище та захоплива артистична натура дісталися йому від предків-італійців.
 Батько, вчений-орнітолог, працював у Зоологічному музеї Академії наук, і діти, троє синів, часто бували в його залах. Там, за скляними вітринами завмерли тварини, привезені зі всієї земної кулі, а в квартирі Біанкі розташувався невеликий зоопарк.
 Влітку сім'я Біанкі виїжджала в село Леб'яже. Тут Віталій у віці 5-6 років вперше відправився в довгу лісову подорож. З тих пір ліс став для нього чарівної країною, раєм. Освіта, яку він вибрав, була логічним продовженням дитячих захоплень. Біанкі закінчив факультет природничих наук в університеті, і пізніше займався в інституті історії мистецтв.
 Головним лісовим вчителем Біанкі вважав батька. Саме він привчив сина записувати всі спостереження. Через багато років записи перетворилися в захоплюючі розповіді і казки.
 Незабаром у журналі «Воробей» була опублікована його розповідь «Подорож червоноголового горобця» і вийшла перша книжка Біанкі «Чий ніс краще».
Найвідомішою книгою Біанкі стала «Лісова газета». Іншої подібної просто не було. Все найцікавіше, саме незвичайне і звичайнісіньке, що відбувалося в природі кожен місяць і день, потрапило на сторінки «Лісової газети». Книга «виросла» з невеликого журнального відділу. Біанкі працював над нею майже все життя, постійно вносячи якісь зміни. Вона кілька разів перевидавалася, ставала товще, її перекладали на різні мови світу. Розповіді з «Лісової газети» звучали по радіо, друкувалися на сторінках журналів і газет. За творами письменника знімали мультиплікаційні фільми, один із яких («Оранжевое горлышко») переглянули малюки з великою цікавістю. Твори письменника навчають дітей любити та берегти все живе, дбати про "братів наших найменших".
 35 років писав Віталій Валентинович про ліс. Повісті, оповідання, казки Біанкі своєрідно поєднали в собі поезію і точне знання. Йому вдавалося знайти чарівні слова, які робили таємничий лісовий світ ближчим до людей.










Немає коментарів:

Дописати коментар

Помни: слово - не воробей!

  «В сузір’ї слів, і квітів, і зірок» Бібліотека Ім. Лесі Українки м. Білгород-Дністровський в рамках #Національного_тижня_поезії для підо...