Рідне слово – тая м’ята, материнка, рута...

                                                       Поетична година

                               (21лютого – Міжнародний день рідної мови)              

Мова народу – то найсвятіше його багатство, найцінніше надбання. Мова – це найважливіший, найбагатший, найміцніший засіб зв’язку в одне історичне ціле минулих, сучасних і майбутніх поколінь народу; це яскрава ознака життєдіяльності нації і держави, вона згуртовує певні корінні етнічні групи в єдину націю.

 Про Міжнародний день рідної мови розмовляла  сьогодні зі студентами Білгород-Дністровського коледжу природокористування, будівництва і комп’ютерних технологій завідувачка бібліотеки-філії Світлана Влезько.

   У  1999 році Генеральна конференція ЮНЕСКО на ХХХ сесії проголосила Міжнародний день рідної мови 21 лютого. У цей день люди нагадують один одному, що треба берегти і любити рідну мову, а також поважати мови інших народів. Зараз у світі  люди говорять  близько 7000-ми мов, але половина з них знаходяться під загрозою зникнення. Загалом за всю історію людства за даними мовознавців з лінгвістичної карти планети зникло 150 тисяч мов! Втрата мови – це втрата самобутності!  Без мови немає нації, без нації не існує держави.

 Для кожного народу його мова наймиліша і найдорожча.  Незважаючи на те, що народи, які проживають на території однієї держави, тісно пов’язані, вони, як правило, зберігають свої національні традиції у побуті, поведінці, роботі. Але найважливіше – це збереження мовних традицій. В Україні живуть представники багатьох національностей, в нашій Одеській області живуть люди майже 100 націй та народів! Живуть в мирі та спокої, в повазі один до одного!

Студенти слухали бібліотекаря, обмінювалися думками, слухали сучасні естрадні пісні в виконанні  представників різних націй і на різних мовах.

 Добре, що юнаки та дівчата розуміють важливість рідної мови та поваги до інших мов і народів.